При виникненні перешкоди венозного відтоку з верхньої порожнистої вени (ВПВ) виникає набряклість і синюшність шкіри верхньої частини тулуба і голови. Підшкірні судини в цій зоні розширюються, утруднюється дихання, виникають напади задухи, кровотечі і порушення зору. Ці ознаки названі кава-синдромом, симптомокомплексом ВПВ. Для лікування потрібна операція.
Причини здавлення вени
ВПВ знаходиться між тканинами і органами з щільною структурою. Її оточує внутрішня поверхня грудної клітини, трахея, бронхіальні гілки, аорта, ланцюг лімфовузлів. Сама ж відень є посудиною з тонкими стінками і низьким тиском крові. Тому при підвищеному тиску ззовні або закупорці вона легко втрачає прохідність.
При порушенні відтоку венозний застій поширюється на головний мозок, шию, руки і всю верхню частину грудної клітки. Незважаючи на наявність обхідних шляхів – венозних колатералей, вони не в змозі компенсувати функції магістральної вени, так як в цих зонах є інтенсивний кровотік.
Основні фактори, які призводять до формування кава-синдрому:
экстравазальное (зовнішнє, поза судини) тиск;
проростання пухлинного вузла в стінку ВПВ;
закупорка тромбом.
До патологій, які провокують розвиток синдрому, відносяться:
збільшення щитовидної залози (зоб загрудинної локалізації);
туберкульозна і сифілітична інфекції;
грибкове ураження тканини легені (гістоплазмоз).
Нерідко виникнення кава-синдрому відзначають після тривалої катетеризації судини або електрокардіостимуляції.
Рекомендуємо прочитати статтю про тромбофлебіт вен обличчя і шиї. З неї ви дізнаєтесь про причини захворювання, симптоми, методи діагностики і лікування.
А тут детальніше про внутрішнє варикозі.
Симптоми синдрому верхньої порожнистої вени
Утруднення кровообігу призводить до наростання тиску в системі ВПВ та венозних судинах, скидають у неї кров. Тяжкість виникаючих симптомів знаходиться у взаємозв’язку зі швидкістю закупорки і її розташуванням, можливостями обхідного кровообігу. Тому при здавленні пухлиною або її проростанні в посудину ознаки наростають повільно, а при тромбозі швидко прогресують.
Для кава-синдрому характерні три головних клінічних проявів, їх назвали тріадою – набряклість, синюшність шкіри і розширені вени рук і верху тулуба, шиї та голови.
Пацієнти з працею можуть перебувати в лежачому положенні, так як із-за посилення тиску на відень виникають такі скарги:
Висока ступінь венозної гіпертензії на тлі розширення вен призводить до того, що тонкі стінки судин не витримують і розриваються. Це викликає кровотечі з носа, легенів та стравоходу. Мозкова симптоматика пов’язана з порушенням відтоку крові з порожнини черепа:
наполегливі головні болі,
дзвін у вухах,
підвищена сонливість,
оглушення,
судоми,
непритомні стану.
Через ураження черепних нервів розвивається двоїння в очах, погіршення чіткості зору, швидка стомлюваність очей, почервоніння і сльозотеча, ослаблення слуху і звукові галюцинації.
Методи діагностики
При обстеженні визначаються розширені вени шиї і грудей, стійка набряклість в цій області, почервоніння або синюшність обличчя і верху грудної клітини, осиплість голосу, збільшення мови. Ці прояви стають сильнішими при нахилі і в положенні лежачи на спині. Для уточнення місця і причини здавлення або закупорки ВПВ призначають інструментальну діагностику:
При огляді окуліста можуть бути виявлені розширені і покручені вени на сітчастій оболонці, застій і набряк в зоні диска очного нерва, високу внутрішньоочний тиск. Якщо є підозра на пухлину легенів, то призначається бронхоскопія, при якій беруть на дослідження тканина бронхів і мокротиння. Проводиться біопсія лімфовузлів, кісткового мозку, органів середостіння.
Лікування синдрому
До встановлення причини пацієнтам призначають симптоматичну терапію, яка на час полегшує дихання, знімає набряклість тканин головного мозку і підвищує резервні можливості організму. Для цього призначаються:
дієта з різким обмеженням солі до 2 — 3 г на день;
при злоякісних новоутвореннях, хіміотерапія, опромінення та операція;
якщо виявлено закупорка тромбом – витяг, видалення частини ВПВ і установка протеза з великої підшкірної вени, тромболітики (Стрептокіназа, Гепарин, Варфарин).
Якщо пухлина проростає в стінки на значній ділянці або з якихось інших причин не вдається виконати радикальну операцію, то для поліпшення відтоку крові використовують:
Якщо вдається ліквідувати причину здавлення вени, то можливо істотне зменшення кава-синдрому. При гострій закупорці підвищується внутрішньочерепний тиск, розвивається набряк тканин мозку, тромбоз церебральних судин, інсульт. Через зменшення припливу крові в праві відділи серця наростає кисневе голодування і падає об’єм циркулюючої крові.
Ці стани часто призводять до смерті пацієнтів. Несприятливі наслідки також бувають для хворих при пізній діагностиці злоякісних новоутворень.
Рекомендуємо прочитати статтю про тромбофлебіті поверхневих вен. З неї ви дізнаєтесь про причини та локалізації патології, фактори ризику, симптомах, варіантах терапії.
Для синдрому верхньої порожнистої вени характерна тріада клінічних ознак – набряк, синюшності та розширені вени на грудях, голові та шиї. Він розвивається при зовнішньому здавленні судини, зрощення з пухлинним освітою, закупорці кров’яним згустком.
При інтенсивному прогресуванні або гострому розвитку бувають смертельні наслідки. Для лікування потрібно хірургічне втручання для ліквідації причини кава-синдрому або відновлення прохідності ВПВ в ході реконструктивних судинних операцій.