Що ж це таке, як можна заразитися аденовірусної інфекцією?
Властивості вірусів
В даний час відомо приблизно 130 різновидів. Всі вони володіють наступними властивостями:
• висока токсичність;
• здатність вражати слизові очей, органів дихання і кишечника;
• стійкість до факторів зовнішнього середовища (можуть зберігатися в лікарських речовинах, воді, на побутових предметах протягом декількох тижнів);
• руйнування при температурі 56 градусів протягом півгодини;
• стійкість до дії ефіру;
• руйнування під впливом хлорвмісних засобів і ультрафіолету.
Наслідки зараження можуть бути різними. Якщо одні віруси викликають пневмонію або кон’юнктивіт, інші здатні призвести до захворювань верхніх дихальних шляхів, фарингіту й іншим хворобам.
Джерела інфекції
Людина може заразитися, контактуючи з хворими, які особливо небезпечні протягом гострого періоду хвороби, яка характеризується високою концентрацією вірусу в крові, носоглотці та фекаліях.
У деяких випадках аденовіруси можуть виділятися з дихальних шляхів хворого протягом 25 днів, а з фекалій – 2 місяці.
Що стосується вірусоносійства, то воно буває тривалим 3-9 місяців.
Шляхи зараження
• повітряно-краплинний (основний шлях передачі);
• водний;
• харчовий;
• контактно-побутовий.
Найбільш сприйнятливі до вірусів даного типу діти у віці від півроку до трьох років. За статистикою, до п’ятирічного віку майже кожна дитина встигає перехворіти цією інфекцією. При цьому у дітей формується активний імунітет. Серед дітей 7 років і старше захворюваність істотно знижується.
Сезонність вірусів
Людина може заразитися вірусом в будь-який час року. При цьому зростання захворюваності приходиться на холодні місяці.
Симптоми аденовірусних захворювань
Інкубаційний період становить 2-12 днів. Початок захворювання, буває гострим. При цьому симптоми виникають послідовно.
Перші симптоми:
• підвищена температура (зазвичай підвищення відбувається поступово, досягаючи на 2-3 день 38-39 градусів);
• виникнення катаральних явищ верхніх дихальних шляхів, таких як кашель, нежить;
• поява кон’юнктивіту;
• інтоксикація організму, що виражається млявістю, головним болем, зниженням апетиту, інколи блювотою;
• лімфаденіт, тобто збільшення розмірів лімфатичних вузлів.
Проникнення інфекції в організм частіше відбувається через дихальні шляхи. Рідше спостерігаються випадки інфікування через кишечник або кон’юнктиву ока.
При зараженні першими страждають слизові оболонки задньої стінки глотки і носа, а також мигдалини. Запальні процеси супроводжуються рясним відділенням слизу з носа, ураженням кон’юнктиви очей. Збільшуються лімфатичні вузли.
Крім того, аденовіруси можуть проникати в легені, розмножуючись в слизових оболонках альвеол і бронхів викликаючи пневмонію.
Виділення з носа швидко стають слизово-гнійними. Людина починає дихати ротом. Слизова оболонка задньої стінки глотки і мигдалики червоніють, виникає їх набряклість.
Аденовірусні інфекції часто супроводжуються кашлем, який у перші дні хвороби стає вологим і часто буває сильним, завзятим.
Характерна ознака зараження – це кон’юнктивіт. Як правило, спочатку уражається слизова оболонка одного ока, а на наступний день аналогічний процес зачіпає друге око. При цьому хворих турбують різь, печіння в очах. Повіки набрякають і червоніють.
При аденовірусної інфекції збільшуються лімфатичні вузли, що розташовуються в області шиї, а також в черевній порожнині. Запалення останніх викликає сильні приступоподібні болі в животі.