Холецистит — захворювання, обумовлене запаленням стінки жовчного міхура.

Розрізняють гострий і хронічний холецистит . При наявності каменів, найбільш часта форма захворювання, говорять про калькульозному, при їх відсутності — некалькулезном холециститі. Якщо мова йде про калькульозному холециститі, то мається на увазі наявність жовчнокам'яної хвороби .

Гострий холецистит найчастіше виникає в результаті закупорки жовчним каменем протоки міхура. Хронічний холецистит розвивається в результаті бактеріальної інфекції.

Джерелом інфекції можуть бути запальні процеси в сечостатевій системі, інфекційні захворювання кишечника та ін. Причиною запалення можуть бути і паразитарні інвазії ( глисти , лямблії ).

При гострому і загостренні хронічного холециститу в загальному аналізі крові виявляється лейкоцитоз зі зрушенням в лейкоцитарній формулі вліво, підвищення ШОЕ .

В аналізі сечі при гострому холециститі і наявності обтураційній жовтяниці можлива билирубинурия — поява білірубіну в сечі.

При загостренні в біохімічному аналізі крові відзначається підвищення рівня білірубіну , альфа-2- і гамма глобулінів , серомукоида , фібриногену , сіалових кислот , гаптоглобина , активності лужноїфосфатази , АЛТ , гаммаглутамілтрансферази (ГГТ) і підвищується вміст уробіліногену в сечі.

Бажано при холециститі провести дуоденальне зондування з детальним аналізом отриманих порцій. У порції В — підвищення відносної щільності жовчі, слиз, лейкоцити , епітеліальні клітини, зниження ліпідного комплексу, підвищення активності перекисного окислення ліпідів.

Рекомендується бактеріологічний посів дуоденального вмісту для виявлення збудника захворювання, аналіз жовчі на найпростіші (лямблії, опісторхи ).

Імунологічні аналізи крові — при тривало поточному хронічному запаленні можливе зниження кількості В- і Т- лімфоцитів і рівня імуноглобуліну А (Ig A) .