Стенокардія — захворювання, яке характеризується нападами болю в ділянці серця різної інтенсивності і тривалості.
Розрізняють декілька клінічних форм стенокардії
- стенокардію напруження, (вперше виникла, стабільну, прогресуючу)
- спонтанну
- нестабільну
Повний перелік лабораторних аналізів проводять всім хворим зі стенокардією.
При відсутності супутніх захворювань в і не виявляється будь-яких відхилень від норми.
В проводиться визначення активності , , , і їх ізоферментів від 1 до 5-го. Активність цих ферментів в аналізі при стенокардії на відміну від не змінюється.
Особливо слід відзначити діагностичне значення в діагностиці стенокардії має аналіз сучасних маркерів пошкодження міокарда — . I і Т — високо специфічні для серця білки, визначення яких може бути використано для ранньої та пізньої діагностики інфаркту міокарда, прогнозу при нестабільної стенокардії, виявлення мінімальних пошкоджень міокарда (мікроінфаркту) і виявлення серед хворих на ішемічну хворобу серця групи підвищеного ризику.
При нестабільної стенокардії концентрація тропонинов (Тn-I і Tn-Т) в аналізі крові може бути підвищеною — тропонин-позитивні хворі або нормальної — тропонин-негативні хворі. У першій групі значно частіше розвиваються ускладнення — гострий інфаркт міокарда, раптова смерть і ін. При цьому тяжкість і прогноз стенокардії у хворих цієї групи при розвиненому інфаркті міокарда значно гірше, ніж у тропонин-негативних хворих по аналізах. Виявлення Tn-позитивних хворих має істотне значення для визначення тактики їх лікування.
Аналіз показників крові без змін або виявляють ознаки гіперкоагуляції — підвищеного згортання. Проводять аналіз коагулограми.
Аналіз рівня в крові, тест толерантності до глюкози, аналіз електролітів в крові (калію, , ) — проводиться з метою виявлення супутніх захворювань.
Нерідко відзначаються зміни ліпідного обміну — підвищення концентрації , , зниження рівня .
Аналіз рівня показує наявність фактора ризику розвитку і стенокардії.
Рекомендовано визначення рівня фібриногену в крові для наступних цілей:
- раннього виявлення людей, що відносяться до групи ризику серцево-судинних захворювань і стенокардії, і підвищений вміст фібриногену (понад 3,5 г / л, норма 1,8 — 3,5 г / л) є взаімоотягощающіх факторами, поєднання яких збільшує ймовірність розвитку інфаркту міокарда та інсульту
- прогноз інфаркту міокарда та інсульту. Розвиток цих ускладнень стенокардії спостерігається при концентрації фібриногену вище 7,5 г / л
- аналіз ефективності лікування серцево-судинних захворювань