Без перебільшення можна сказати, справжня катастрофа сучасних цивілізацій, це захворювання опорно-рухового апарату: вони виключають з активного життя мільйони людей, істотно знижують кількість робочих рук і т. д.

На частку лікаря-ортопеда припадають тисячі звернень, велика частина випадків — це артрити і артрози. Рекордсмени серед артритів — ревматоїдная і подагрическая форми.

Що таке поліартрит і чим він відрізняється від артриту?

Порівняно рідко зустрічається важка форма ревматоїдного артриту, названа поліартритом (від частки «полі» — багато).

Як правило, ревматоїдная форма захворювання вражає симетричні дрібні суглоби: пальці рук, коліна, лікті і т. д. Але коли ми говоримо про поліартриті, тут парою суглобів справа не обходиться: мова йде більш ніж про двох суглобах.

Це головна відмінність полиаррита від класичного ревматоїдного артриту. Наскільки можна зрозуміти, що ця форма хвороби набагато більш небезпечна і инвалидизирующая.

З цієї причини ставитися до проблеми, що називається, «абияк» не можна, подібна поведінка загрожує важкими ускладненнями.

Що потрібно знати про такого підступного ворога здорових суглобів?

Ревматоїдний поліартрит: причини

Причини ревматоїдного поліартриту різноманітні. Названа патологія належить до т. зв. полиетіологічним захворювань. На практиці це означає, що тригерами (спусковими механізмами) стають різні причини, найчастіше доводиться говорити разом про двох-трьох факторах.

В медичній науці вважається, що ревматоїдний поліартрит може бути викликаний двома безпосередніми причинами. Перша теорія свідчить, що основу механізму розвитку захворювання складає збій у роботі імунітету. Відповідно, перша причина — аутоімунний процес. У якийсь момент імунітет перестає розрізняти здорові клітини і впізнавати хвороботворні мікроорганізми, і починає атакувати здорові тканини і структури суглобів. Чому так відбувається — достеменно невідомо. Передбачається, що причина криється не в уявних факторах, але в цілком реальних.

І тут на допомогу приходить друга теорія, вірусна. У певний момент часу, інфекційні агенти проникають до структур суглобів, можливо в невеликій кількості. Імунітет відповідає на атаку цілком зрозумілим способом: виробляє антитіла і направляє їх і джерела ураження. Сила реакції явно не відповідає рівню небезпеки і відбувається ураження хрящів і навколосуглобових структур.

Сучасні лікарі дотримуються загальної, синкретичной картини походження захворювання. Таким чином, доводиться говорити про дві причини ревматоїдного поліартриту: аутоімунної реакції і інфекційному ураженні. Одне витікає з іншого.

Зрозуміло, існує ряд факторів, які стають тригерами, це:

• Надмірна фізична навантаження.

• Гіподинамія.

• Нераціональне харчування.

• Часті гострі вірусні інфекції.

Але всі вони лише відтіняють картину, даючи початок процесу.

Ревматоїдний поліартрит: перші симптоми

Перші симптоми ревматоїдного поліартриту легко сплутати з проявами простого артриту. Серед характерних ознак:

• Гострий больовий синдром, що зачіпає разом кілька суглобів. Мова йде про симетричному ураженні парних структур: пальців на правій і лівій руці, колін, ліктів, кистей рук і т. д. Спочатку болять два суглоба, потім, через місяць-два болю зачіпають все нові і нові суглоби. У найбільш важких випадках доводиться говорити про генералізованої формі поліартриту, коли страждають багато суглоби разом. На щастя, подібне зустрічається виключно рідко. Болі різні за своїм характером та інтенсивністю. Зазвичай на початкових етапах дискомфорт ниючий, тягнучий. Посилюється у вечірньо-нічний і ранковий час, до полудня біль слабшає. Для больового синдрому характерна мінливість. На більш розвинених стадіях біль не припиняється зовсім і переслідує невдалого пацієнта постійно.

• Відчуття скутості при рухах. Подібний стан пацієнти описують як «стягуючий корсет» або «тугий носок не за розміром». Дані пояснення досить точно відображають характер процесу.

• Порушення функціональної активності кінцівок і окремих суглобів. Також серед ознак ревматоїдного поліартриту. З плином часу відбуваються незворотні зміни хрящової тканини і суглоб перестає виконувати покладені на нього функції. Так втрачається функціональна активність окремих суглобів.

• Важкі деформації хрящів. Хто бачив хоча б раз людини, хворого на артрит, розуміє, про що йдеться. У міру розвитку хвороби відбуваються страшні деформації уражених суглобів: кістково-м’язові структури набувають неприродні форми. Це закономірний етап нелеченого артриту. Тому-то так важливо вчасно звернутися до лікаря.

Поліартрит відрізняється від ревматоїдного артриту тільки кількістю уражених суглобів. В іншому ознаки ревматоїдного поліартриту ті ж.

Ревматоїдний поліартрит: діагностика

Діагностика не представляє великих складнощів.

Для пацієнта завданням першорядної важливості є вибір правильного спеціаліста.

Діагностикою та лікуванням ревматоїдного поліартриту займається лікар-ортопед в тандемі з лікарем-ревматологом.

Разом вони допоможуть впоратися з цією проблемою. Все ж перший, до кого рекомендується звернутися — це хірург загальної практики. Він допоможе визначитися з подальшим поведінкою.

Основу діагностики становить низку інструментальних та лабораторних досліджень.

Серед перших:

• Рентгенографія уражених суглобів. Дає можливість оцінити стан хряща.

• Артроскопія ураженого суглоба або уражених суглобів. Інвазивне, але найбільш інформативне дослідження з доступних. Допомагає візуально оцінити внутрішній стан суглоба.

• Пункція суглоба.

• МРТ/КТ-діагностика. Через дорожнечу до неї рідко вдаються. Однак така діагностика вважається оптимальною і найбільш потрібною.

Серед друге:

• Загальний аналіз крові.

• Загальний аналіз сечі (для відмежування поліартриту від подагри).

• Аналіз крові на ревматоїдний фактор.

У комплексі цих досліджень досить для постановки точного діагнозу. Важливо відзначити. Обстеження починаються ще в кабінеті лікаря, тому необхідно максимально чесно і чітко відповідати на поставлені питання. Від цього залежить кількість часу, який буде потрібно і успіх в цілому.

Лікування ревматоїдного поліартриту

Лікування ревматоїдного поліартриту являє собою непросту задачу. На початкових етапах перевага віддається консервативної терапії. Це означає, що застосовуються медикаменти. Серед груп препаратів:

• Анальгетики. Допомагають зняти больовий синдром або максимально його полегшити.

• Протизапальні препарати нестероїдного походження. У формі мазей, гелів, кремів, пігулок. Призначаються в якості першої заходів нарівні з анальгетиками.

• Протизапальні препарати на основі кортикостероїдів. Вважаються більш серйозними лікарськими засобами. Часто призначаються у формі внутрішньосуглобових ін’єкцій.

• Хондропротектори. Призначаються для захисту суглобів.

• Препарати на основі гіалуронової кислоти. Володіють доведеною ефективністю у справі відновлення зруйнованих хрящів.

В іншому ж показано хірургічне лікування. Воно необхідне при далеко зайшов ревматоїдному поліартриті. У цьому випадку ніяк не обійтися без проведення протезування з заміною суглобів, найбільш зруйнованих хворобою.

Профілактика ревматоїдного поліартриту

Профілактика ревматоїдного поліартриту включає в себе ряд простих для виконання рекомендацій.

• Ні в якому разі не можна переохолоджуватися. Холод — ворог здорових суглобів. Крім того, переохолодження загрожує розвитком міозитів.

• Слід якомога рідше хворіти. Як вже з’ясувалося, поліартрит виникає на тлі частих перенесених ГРВІ і ослаблення імунітету.

• Рекомендується тримати імунітет в тонусі.

• Потрібно оптимізувати свій раціон. Перевагу слід віддавати вітамінізованим продуктів.

В комплексі зазначених заходів достатньо для профілактики поліартриту.

Ревматоїдний поліартрит, захворювання важке і підступне. Впоратися з ним можна лише вдавшись до допомоги грамотних лікарів. Однак дещо пацієнт може зробити сам: дотримуватися правил профілактики, своєчасно і правильно лікуватися. Так ризик ускладнень і подальшого прогресування хвороби буде мінімальним.

В останні роки захворювання опорно-рухового апарату стали різко «молодіти». Одне з поширених станів — защемлення сідничного нерва.

Ця патологічна ситуація являє собою компресії нерва оточуючими кістково-м’язовими структурами. Защемлення характеризується яскравою «клінікою» і тривалим перебігом.

Відмінною підмогою в справі лікування ішіасу (інша назва описуваного стану) є лікувальна фізкультура.

Але не всі вправи варто виконувати. Як же все-таки займатися ЛФК, щоб був ефект?

Коротко про ішіасі

Як вже було сказано, ішіас — це патологічний стану запального характеру, в результаті якого відбувається защемлення сідничного нерва. Причини виникнення такого явища численні:

• Наявність гриж міжхребцевих дисків в області попереково-крижового відділу.

• Остеохондроз у тому ж відділі хребта.

• Викривлення хребта.

• Новоутворення, туберкульозні ураження (вкрай рідко).

Для защемлення нерва характерний цілий симптомокомплекс, який робить діагностику простою і ефективною. Серед проявів хвороби:

• Різкі, інтенсивні болі в області попереку. Досить уточнити, що сідничний нерв є найбільшим в організмі. Цей факт грає не на користь пацієнта, оскільки болю при ішіасі носять нестерпний характер. Віддають в одну або обидві ноги по задній поверхні стегон, гомілок і стоп. Дискомфорт посилюється після фізичного навантаження.

• Відчуття оніміння в області сідниць, попереку.

• Порушення рухової активності. Пацієнт не може нормально ходити.

• Кульгавість.

В комплексі ці симптоми дають підставу припускати наявність захворювання. Впоратися з описуваної проблемою допомагає ЛФК. Якщо медикаменти і фізіолікування спрямовані на усунення патологічної симптоматики та причин її виникнення, то ЛФК дозволяє досягти стійкої ремісії і забути про хвороби на роки.

Важливо! ЛФК не підміняє собою інші методи лікування, але посилює їх ефект.

Щадні вправи при защемленні сідничного нерва

Потрібно мати на увазі. Вправи при защемленні сідничного нерва, описи яких широко розтиражовані в інтернеті, не завжди дають необхідний терапевтичний ефект. Все залежить від характеру симптоматики і особливостей стану здоров’я пацієнтів.

В підгострій стадії або в період повної ремісії показаний комплекс помірних гімнастичних вправ. Для зручності вони підрозділені на три групи.

Комплекс №1

Перший комплекс лікувальної гімнастики виконується з лежачого положення. Під себе рекомендується постелити ковдру або килимок. Холод і протяги можуть погіршити стан пацієнта.

1) Зайняти вихідну позицію (лежачи на спині). Випрямитися настільки, наскільки це можливо. Обережно підняти ногу, зігнути її в коліні. Важливо якомога ближче підвести зігнуту кінцівку до грудей. Утримувати в такому стані 7-10 секунд (довше тримати позу не рекомендується), після чого повернути ногу у вихідне положення. Повторити те ж саме з іншою кінцівкою. Виконувати 5-7 разів. В період ремісії — 7-10 разів. Ця вправа зміцнює м’язи попереку і покращує кровообіг.

2) Зайняти положення на спині. Руки покласти під сідниці. Далі необхідно повільно підняти ноги наскільки це можливо. Виконати добре відому вправу «велосипед».

3) Положення таке ж, як у третій вправі. Руки розвести в сторони, утворюючи букву «Т» або випрямити «по швах». Тепер треба підняти ноги. Почати робити легкі нахили ногою вправо і вліво. Старатися не потрібно, кут нахилу — близько 45 градусів. Якщо при виконанні завдання спостерігається біль, амплітуду слід зменшити.

4) Лягти на підлогу. Ноги варто зігнути в колінах. Сильним рухом притиснути коліна до грудей. У той же самий час спина також повинна згинатися, здійснюючи рух вперед, до колін («на виході» людина має зігнутися кільцем). Повернутися у вихідне положення, максимально розслабитися. Шкарпетки при виконанні вправи потрібно відтягнути на себе.

5) Лягти на живіт, руки витягнути попереду себе. На рахунок «раз» підняти корпус вгору, як би бажаючи витягти шию і подивитися, що попереду. Затриматися в такому положенні на 5-6 секунд. Потім повернути тіло в положення «лежачи на животі». Ноги весь цей час повинні бути нерухомі.

Комплекс №2

Даний комплекс виконується в положенні «сидячи».

1) Сісти на підлогу, ноги випрямити. Тепер необхідно йти вперед, роблячи руху сідницями. Вправа відмінно допомагає поліпшити кровообіг в ураженій ділянці. Потім зворотними рухами повернутися на місце.

2) Положення ідентично. Випрямити ноги, руки також випрямити попереду себе. На рахунок «раз» піднести зап’ястя до плечей, на рахунок «два» повернутися у вихідне положення.

3) Сісти на стілець, випрямити спину, розслабитися. Ноги схрестити в гомілках. Руки покласти на потилицю, здійснювати неспішні рухи тулубом вправо і вліво. Амплітуда поворотів повинна бути максимальною (на поточний момент). Прагнути повернутися на 90 градусів відразу не варто, це може призвести до небажаних наслідків. Виконати 10 разів, після чого ноги поміняти місцями.

4) Стати навколішки, руки зігнути в ліктях і поставити на коліна. Повільно прогнути спину спочатку вліво, рухаючись разом з ліктем вниз, а потім вправо. Виконати по 5 разів.

Комплекс №3

Виконується в позиції «стоячи».

1) Стати рівно, ноги на рівні плечей. «Сховати» поперек, при цьому зробити видих. Тепер зробити те ж саме, але в зворотному напрямку, зробити вдих. Продовжувати 3-5 разів. За рахунок напруги м’язів відбувається зміцнення мускулатури попереково-крижового відділу.

2) Положення, як у вправі «1». Підняти ліву руку над головою, зробити плавний нахил вправо. Потім те ж саме зробити, змінивши руку. Прогинатися як можна сильніше.

3) Положення стоячи. М’якими круговими рухами розтерти поперек.

Це найпростіші вправи при защемленні сідничного нерва.

Кому може допомогти описана гімнастика

Подібні комплекси вправ підходять як для тих, хто вперше зіткнувся з проблемою ішіасу, так і для осіб, які страждають хронічним запаленням. Комплекс №3 можна виконувати в період загострення, комплекси 1-2 слід виконувати тільки, коли хвороба відступила.

Найефективніші вправи при защемленні сідничного нерва

Ці вправи категорично протипоказані в період загострення і в тому випадку, коли людина страждає міжхребцевими грижами. Виконувати їх можна строго під час ремісії.

Комплекс №1

1) Стати на карачки, зігнути руки в ліктях. Впертися в підлогу. На рахунок «раз» прогнути поперек як можна нижче, на рахунок «два» повернутися у вихідне положення.

2) Притулитися спиною до стіни, розслабитися. 10 разів прогинати таз назад, бажаючи зрушити стіну. Вправа допомагає зміцнити м’язи.

3) Встати, ноги на ширині плечей. Зробити 10 присідань.

4) Положення стоячи. Руки скласти в замок і помістити на живіт, трохи вище лобкової області. Бажаючи, як би, відштовхнути руки висунути таз вперед, долаючи опір рук.

5) Виконати вправа схоже, лише руки завести за спину і помістити на попереку.

Комплекс №2

1) Стати на коліна. Руками впертися в підлогу. Одну ногу випрямити, іншу залишити у вихідному положенні. На рахунок «раз» випрямити руки і максимально зігнути вперед, на рахунок «два» повернутися в початкову позу. На фото можна побачити, як неправильно виконувати вправу при защемленні сідничного нерва: ноги під себе підгинати не можна.

2) Сісти на коліна. Одну ногу випрямити і сісти на іншу. Повторити з другою ногою. Ця вправа допомагає підвищити еластичність м’язів.

3) Сісти на коліна. Неспішно прогнути поперек і лягти на підлогу.

4) Четверта вправа виконується в положенні лежачи. Коліна зігнуті, руки заведені за голову. Виконати 10 вправ, схожих з вправою на прес. Ліктем торкатися протилежного коліна.

5) Сісти навпочіпки. На вдиху встати і розпрямитися, на видиху повернутися в початкову позу.

6) Виконати вправу «4», повністю розпрямивши ноги.

7) Прийняти положення «лежачи на спині». На рахунок «раз» підняти таз максимально високо, на рахунок «два» — опустити поперек на підлогу і розслабитися.

8) Виконати 5-7 віджимань.

9) Лягти на спину. Підняти ліву ногу, зігнути її в коліні і опустити. Те ж саме зробити з іншою кінцівкою.

Кому підходять ці комплекси вправ

Два наведених вище комплексу ідеально підійдуть для виконання в період ремісії. Вони допомагають зміцнити м’язи попереку, поліпшити харчування тканин і зменшити больовий синдром. Вправи 2, 4, 5 комплексу №1 і вправи 7, 9 підходять для всіх хворих: як у стані ремісії, так і при гостро поточному процесі.

Принципи виконання вправ

У читача, має бути виникло питання: як правильно робити вправи при защемленні сідничного нерва? Щоб перемогти такий непростий стан, як ішіас, виконання вправ має будуватися за певними принципами. Серед яких:

• Виконувати вправи слід по 7-15 разів, в залежності від самопочуття. Старатися не варто.

• Кожен комплекс виконується в 2-4 підходу протягом дня. Одного разу в день недостатньо.

• Тривалість гімнастики визначається лікарем.

• При першому ж зміну самопочуття (появі болю, дискомфорту) потрібно негайно припиняти робити вправи.

Потрібно строго дотримуватися цих принципів, тоді ефект не змусить себе чекати.

Рекомендації і застереження

Існує кілька порад:

• Займатися можна як в домашніх умовах, так і в умовах спеціалізованих груп. Кращі домашні заняття, проте в групі є можливість робити вправи під контролем лікаря. Це безсумнівний плюс.

• Перш ніж починати заняття варто проконсультуватися з лікарем.

• Ні в якому разі не можна робити вправи, сліпо слідуючи інструкціям. Важливо відчувати власні сигнали організму та коригувати активність.

• Всі описані вправи протипоказані при запущеному остеохондрозі і міжхребцевих грижах. Це не абсолютний відвід, просто питання слід відкласти до відвідування фахівця.

• Не варто виконувати вправи при сильних болях, це означає, що стан гостре і потрібна медикаментозна допомога.

Ішіас погано піддається однієї лише медикаментозної терапії. ЛФК стане оптимальним допоміжним методом лікування.

12.02.2017 19:10
Автор: лікар хірург, ендокринолог Артем Шиманський

Людина 21-го століття живе у вкрай несприятливих умовах. Одна з головних проблем полягає в тому, що немає можливості нормально харчуватися. Раціон найчастіше обмежується фастфудом і швидкими перекусити на ходу. На таке свавілля організм відповідає цілком зрозумілим чином: дає збій. З аліментарним причин виникають різні захворювання шлунково-кишкового тракту.

Пацієнти часто звертаються до лікаря з скаргами на болі в правому підребер’ї. Це пряма вказівка на проблеми з внутрішніми органами, найчастіше, з печінкою. Щоб уникнути долі чергового «хворого», необхідно точніше дізнатися, що являє собою біль у правому підребер’ї, а також, якщо болить в правому підребер’ї які причини і що робити.

Болить у правому підребер’ї: причини

Болі в правому підребер’ї можуть бути обумовлені масою причин. У деяких ситуаціях з’являється дискомфорт і у цілком здорових людей: в такому випадку мова йде про варіант фізіологічної норми. Однак нерідко проблема полягає в розвитку патологій ШЛУНКОВО-кишкового тракту та інших органів.

Фізіологічні причини, чому болить в правому підребер’ї

• Больовий синдром, що виник після фізичної напруги. Напевно багато хто помічав, як після інтенсивного фізичного навантаження виникає біль у правому боці. Це відбувається з-за надмірного розтягування тканин печінки, яке, в свою чергу, обумовлено різким припливом крові до органу. Особливо часто таке відбувається після щільного прийому їжі. Небезпеки це стан не представляє.

• Болі, обумовлені жіночим циклом. В кінці циклу відбувається серйозний гормональний дисбаланс. Як підсумок — відбувається спазм жовчного міхура і виникає біль.

• Останні етапи вагітності. Плід по мірі свого розвитку викликає компресії навколишніх органів, в тому числі і печінки.

Патологічні причини

Існує величезна кількість захворювань, що супроводжуються болями в правому підребер’ї.

• Патології печінки. Найбільш очевидна причина болю — захворювання печінки. Сюди входять гепатити, гепатози цироз печінки, паразитарні ураження.

• Захворювання жовчного міхура. Холецистит, жовчокам’яна хвороба, стеноз жовчних протоків. Також часто обумовлюють болі в правому боці.

• Проблеми з серцем. Як ні парадоксально, серцеві патології можуть маскуватися під захворювання ШКТ. У цю групу входять міокардити, інфаркт міокарда і т. д.

• Патологічні процеси в товстому кишечнику. Також нерідко супроводжуються хворобливими відчуттями в правому підребер’ї. Сюди включають коліти, пухлини і ін

• Ниркові патології. Якщо права нирка вражена пієлонефритом, нефритом, абсцесом і т. п., больові відчуття можуть віддавати в район живота.

• Проблеми з наднирковими залозами.

• Запалення м’язів (міозити). Викликають вкрай різкий больовий синдром в області правого боку.

• Гострі хірургічні стани при апендициті, виразках, непрохідності кишечника і т. д.

Існує безліч причин того, чому болить в правому підребер’ї. Розмежувати подібні стану може тільки лікар.

Симптоми хвороб

Значну роль у питаннях диференціальної діагностики грають симптоматичні комплекси, характерні для того чи іншого захворювання.

   Симптоми проблем з печінкою

Часто хвороби печінки супроводжується ниючими болями в області правого підребер’я. Тупий розпираючий відчуття стають постійними супутниками хворої людини. Крім болю в симптоматичний комплекс входять:

• Відчуття тяжкості в правому боці.

• Нудота, блювота.

Ці два симптоми найбільш характерні для гепатитів і гепатозів. Надалі і ті, і інші мають тенденцію до ускладнення і розвитку цирозу печінки. Тоді симптоматика стає більш характерною:

• З’являються судинні зірочки — «павучки».

• Болі посилюються.

• Спостерігається свербіж і лоскотливе відчуття на шкірі.

• Спостерігаються набряки, в тому числі набряк живота.

• При довгостроково поточному процесі виникає механічна жовтяниця.

Патології серця

Характеризуються неспецифічними болями. Дискомфорт носить гострий, пекучий характер. Крім болю спостерігаються:

• Задишка.

• Задуха.

• Блідість шкірних покривів.

• Порушення серцевого ритму (брадикардія, тахікардія, аритмія).

Захворювання кишечника

Болі при захворюваннях кишечника інтенсивні, яскраво виражені. Часто не мають чіткої локалізації і, як би, розрізняються по всій правій частині живота. Крім болів зазначаються:

• Порушення стільця: проноси, закрепи чи їх чергування. При цьому стілець зберігає колір.

• Підвищене утворення газів.

• У структурі стільця спостерігаються вкраплення слизу, гною, крові. Схожі симптоми можуть давати пухлини товстої кишки, тому при виявленні в слизу, гною, а тим більше крові в калі, необхідно терміново йти до лікаря.

Патології жовчного міхура

Зустрічаються найбільш часто. Дають виражений больовий синдром. Ріжучі болі, тривалі, по відчуттях — кинджальним. Крім болю спостерігаються порушення стільця (проноси), кал набуває колір глини і погано змивається водою (з-за великої кількості жиру). Особливо поширене захворювання цієї групи — холецистит.

Патології нирок

Больові відчуття при патології нирок носять слабкий, ниючий характер. Віддають в праве підребер’я, проте чіткої локалізації не мають. Однак виявити проблеми з нирками не настільки складно, оскільки симптоми дуже специфічні. Це:

• Порушення сечовипускання (олігурія, поліурія).

• Часті позиви в туалет, частіше помилкові.

• Посилення болю при сечовипусканні.

Існують і інші причини, чому болить у правому підребер’ї, набагато важливіше, що робити.

Болить у правому підребер’ї: діагностика

Діагностикою та лікуванням подібних проблем займаються різні лікарі. Все залежить від конкретної причини. Перший фахівець, до якого слід відправитися зі скаргами — це лікар-терапевт. Він проведе первинну діагностику і дасть необхідні направлення до фахівців.

Які ж лікарі лікують зазначені хвороби:

• Проблемами з органами ШКТ займаються лікарі-гастроентерологи.

• З патологіями нирок рекомендується звертатися до нефролога та/або уролога-нефролога (не плутати з неврологами).

• Серцевими хворобами займається кардіолог.

• У разі глистової інвазії рекомендується консультація паразитолога.

• Гострими хірургічними станами займаються хірурги.

• Нарешті, якщо корінь зла полягає в проблемах з наднирковими, лікуванням займається ендокринолог.

В ході первинної консультації лікар ставить питання про стан пацієнта. Це збір анамнезу. На підставі первинної консультації фахівець направляє хворого на відповідні інструментальні і лабораторні дослідження. Серед них:

• УЗД внутрішніх органів.

• Рентгенографія.

• МРТ-діагностика.

Найчастіше цього достатньо для постановки вірного діагнозу. Лабораторні дослідження підтверджують результати інструментальної діагностики. До них входять:

• Загальний аналіз крові.

• Біохімія крові.

У переважній більшості випадків, у хворих зі скаргами на болі і правому підребер’ї виявляється підвищений рівень АЛТ, АСТ. Це пряме свідчення патологій печінки і жовчного міхура.

Болить у правому підребер’ї: лікування

Якщо болить в правому підребер’ї і причини з’ясовано, залишається питання, що робити. Головне, що повинен знати пацієнт — ні за яких обставин не варто займатися самолікуванням. Прийом спазмолітиків, анальгетиків і їм подібних препаратів істотно погіршує картину і ускладнює роботу лікаря.

Широко розтиражовані в інтернеті рецепти першої допомоги також неефективні, але й небезпечні. Ні в якому разі не можна приймати спиртові настоянки, класти грілки на живіт тощо: при нез’ясованих причинах це може стати причиною летального результату.

Головне, що слід зробити пацієнтові — звернутися до лікаря. При цьому не обов’язково до дільничного. При інтенсивних болях потрібно звертатися в швидку допомогу.

Лікування майже завжди медикаментозне і включає в себе прийом анальгетиків, спазмолітиків, діуретичних препаратів, жовчогінних засобів і т. д. ці ліки Призначаються виключно лікарем. Хірургічна допомога потрібна у крайніх, невідкладних випадках, начебто непрохідності кишечника, проривної виразки та ін. У всіх інших випадках показана консервативна терапія.

Болить у правому підребер’ї: профілактика

Профілактика полягає в наступному:

• Відразу після щільного обіду не варто займатися фізичними навантаженнями.

• Не рекомендується вживати алкогольні напої.

• У зимовий і ранній весняний час року рекомендується одягатися тепло, прикриваючи поперек.

• Слід обмежити споживання солі, жирних продуктів, смажених продуктів.

• При перших же проявах дискомфорту в правому підребер’ї слід негайно йти до лікаря.

Болі в правому підребер’ї можуть свідчити на користь самих різноманітних патологічних процесів. Щоб їх розмежувати, поставити правильний діагноз і вчасно впоратися з недугою, не обійтися без лікаря.