Реаніматолог

Реаніматолог — лікар інтенсивної терапії, що спеціалізується на наданні екстреної допомоги по відновленню основних функцій організму в критичних ситуаціях, що загрожують життю хворого.

До компетенції реаніматолога входить також усунення негативних наслідків патологічних процесів, ведення пацієнтів, які перенесли тяжкі хірургічні втручання, коматозні стани.

Особливості роботи реаніматолога

Основне завдання лікаря-реаніматолога — відновити і підтримати життєво важливі функції організму хворого. Цей фахівець володіє навичками в області анестезіології та реаніматології.

Реаніматолог займається пацієнтами як дитячого, так і дорослого віку. Але робота дитячого реаніматолога передбачає наявність певних знань і навичок щодо особливостей функціонування організму маленьких хворих.

Що лікує фахівець?

Компетенція реаніматолога включає в себе відновлення життєвих процесів, нормалізацію функціонування організму при термінальних, коматозних станах, клінічної смерті.

Лікар інтенсивної терапії надає екстрену медичну допомогу хворим у наступних випадках:

  • порушення дихальної функції;
  • розлади у функціонуванні ендокринної системи;
  • порушення серцевої діяльності;
  • збої в процесах обмінного характеру;
  • порушення у функціонуванні центральної нервової системи.

У більшості випадків до лікаря-реаніматологія потрапляють люди в шоковому вкрай важкому стані, викликаному токсичною, больовим, емоційним, травматичним шоком.

Допомога реаніматолога потрібно людям, які перебувають в термінальному стані, що супроводжується супутнім згасанням усіх систем життєзабезпечення:

  • колапс — різке зниження показників артеріального тиску з супутнім порушенням припливу крові до головного мозку, серця;
  • клінічна смерть — припинено функціонування органів дихання та серцево-судинної системи, відсутність будь-яких ознак життя. Цей стан носить оборотний, тимчасовий характер;
  • агонія — стан крайнього ступеня згасання організму, коли всі функції і процеси практично припиняються, настає глибока гіпоксія тканин, у рідкісних випадках явище оборотно, як правило, це передсмертний стан;
  • предагония — важкий, тривалий стан з супутнім використанням компенсаторних механізмів.

При яких станах необхідна допомога реаніматолога?

Грамотна допомога фахівця в області реанімаційних заходів необхідна пацієнтам при:

  • порушення серцевого ритму, що протікають в гострій формі;
  • перенесених інфарктах, інсультах;
  • шокових, критичних станах, спровокованих травматичними ушкодженнями, інтоксикацією, реакціями алергічного характеру, сепсисом.

Терміново звертатися до реаніматологія слід при прояві тривожних клінічних симптомів:

  • надмірному потовиділенні;
  • різке побледнении шкірних покривів;
  • зниження показників кров’яного тиску до критичних показників;
  • прискореному серцебитті;
  • поверхневому слабкому подиху;
  • дезорієнтації;
  • сильної задишки;
  • порушення мовленнєвої функції;
  • непритомному стані, що триває більше 20 хвилин;
  • сильних больових відчуттях, локалізованих в області живота, серця;
  • травматичних пошкодженнях з супутнім яскраво вираженим больовим синдромом, кровотечею;
  • нитевидном пульсі.

Перерахована вище симптоматика свідчить про важкому, критичному стані хворого, загрозливому його життя і вимагає проведення заходів інтенсивної терапії.

Які методи застосовує фахівець?

У своїй практиці реаніматолог використовує методи інтенсивної терапії:

  • электрокардиостимуляцию;
  • діаліз;
  • плазмаферез;
  • корекцію серцевої діяльності;
  • штучне вентилювання легенів;
  • переливання крові і окремих її компонентів;
  • дезинтокикационную терапію;
  • прямий та непрямий масаж серця;
  • штучне дихання.

Методи надання екстреної допомоги визначаються індивідуально, залежно від особливостей конкретного випадку.

Область анестезіології

До компетенції реаніматолога входить також забезпечення анестезії (місцевого чи загальної дії) в період проведення хірургічних втручань. Даний фахівець підбирає препарати і їх дозування з урахуванням стану здоров’я і віковій категорії хворого, тривалості операції, результатів попередніх діагностичних досліджень.

Крім того, реаніматолог веде спостереження пацієнтів, що перенесли хірургічні втручання під дією загального наркозу, розробляє для них оптимальні програми відновлення.

Обов’язки спеціаліста інтенсивної терапії

Обов’язки лікаря-реаніматолога включають в себе наступне:

  • Надання екстреної, реанімаційної допомоги пацієнтам, що перебувають в термінальних, шокових, коматозних станах.
  • Проведення анестезуючих заходів — підбір препаратів для здійснення наркозу, визначення безпечної дозування, попередня перевірка виключення індивідуальної непереносимості медикаментів.
  • Розробка плану діагностики і терапії пацієнтів, які знаходяться у критичних станах, які перенесли оперативні втручання.
  • Контролювання процесу запропонованих хворому терапевтичних процедур персоналом клініки.
  • Методи додаткової діагностики

    Для того щоб надати пацієнту максимально грамотну, адекватну, професійну допомогу, реаніматологія можуть знадобитися додаткові відомості і стан його здоров’я. Для отримання необхідної інформації проводяться наступні види діагностичних обстежень:

    • лабораторні загальноклінічні аналізи сечі і крові;
    • електрокардіограма;
    • виявлення інфекційних процесів в гострій стадії (гепатит, сифіліс, ВІЛ та ін);
    • аналізи, що допомагають визначити групу крові і +/- резус-фактор;
    • імунограма — визначення стану імунної системи;
    • коагулограма — дослідження для виявлення швидкості згортання крові;
    • тести на гормони, показники рівня цукру;
    • дослідження на наявність онкомаркерів;
    • обстеження за допомогою ультразвуку;
    • магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія;
    • ехокардіографія.

    Поради реаніматолога

    У деяких випадках велике значення має грамотне, своєчасне надання догоспітальної допомоги хворому. Рекомендації доктора дозволять врятувати життя людині в таких екстрених ситуаціях:

  • Перебування в шоці — проявляється блідістю шкірних покривів, слабо прощупываемым переривчастим пульсом, непритомністю. Потерпілому рекомендується забезпечити повний спокій, уклавши на рівну поверхню і трохи піднявши ноги. При перебуванні людини у свідомості йому дають пити теплий, солодкий чай.
  • Інфаркт — супроводжується різким болем з лівого боку грудини, почастішанням дихальних функцій, слабкістю, інтенсивним потовиділенням. До прибуття бригади лікарів необхідно дати пацієнту подрібнену таблетку Аспірину, покласти нітрогліцерин під язик. У разі непритомності треба ритмічно натискати на область грудної клітини хворого.
  • При появі тривожних симптомів краще не займатися самолікуванням, а терміново звертатися до фахівця інтенсивної терапії, оскільки життя пацієнта знаходиться в небезпеці.

    Радіолог

    Радіолог – медична спеціальність, яка займається діагностикою різних захворювань і патологічних станів в організмі людини, використовуючи метод радіологічного дослідження. В спеціалізацію лікаря входить проведення інструментальної діагностики і розшифровка отриманих даних.

    Специфіка професії радіолога

    Дане медичне напрям з’явилося порівняно недавно з розвитком методик обстеження, які передбачають використання рентгенівського випромінювання і різних ізотопів.

    Займається радіолог і лікуванням пацієнтів з діагнозом – рак, застосовуючи метод променевої терапії. До компетенції медичного фахівця входить розробка курсу терапії і точне визначення безпечної та ефективної дозування.

    Радіолог повинен бути добре знайомий з багатьма медичними напрямками і мати глибокі знання людської анатомії. Ця професія вважається досить небезпечною, так як лікар, постійно працюючий на рентгені, відчуває на собі дозу опромінення, але з удосконаленням діагностичного обладнання ці ризики значно знижені.

    З якими захворюваннями і патологічними стану звертаються до радиологу?

    Дана медична спеціальність займається не тільки діагностикою, але й лікуванням різних патологій. В спеціалізацію радіолога входять наступні захворювання:

    • онкологічні новоутворення злоякісного та доброякісного характеру;
    • ракові пухлини шкірних покривів;
    • рак молочних залоз; органів травної системи, лімфатичних вузлів, крові та інших органів;
    • радикуліт;
    • п’яткові шпори;
    • метастази онкологічних новоутворень;
    • гідраденіт;
    • бурсит;
    • лімфома.

    Займається радіолог також відновленням пацієнтів, які перенесли променеву терапію.

    Радіолог – дуже відповідальна професія. Лікар розписує пацієнту курс лікування, підбирає необхідну глибину проникнення променів, їх правильний напрямок, щоб випромінювання було направлено строго на ракову пухлину, не зачіпаючи сусідні здорові тканини і внутрішні органи.

    Лікарська помилка може коштувати пацієнту не тільки ускладнень, але і здоров’я, а часом і життя. Крім того, в компетенцію лікаря-радіолога входить проведення такого виду лікування, як введення безпосередньо в м’які тканини, уражені пухлинним процесом, ізотопних препаратів, які пригнічують ріст ракового новоутворення.

    Дана лікарська спеціалізація знаходиться в тісній взаємодії з іншими фахівцями – онкологами, хірургами та терапевтами.

    Особливість лікарської кооперації

    Радіолог – медична професія, яка лікує різні онкологічні захворювання, використовуючи сучасне високоточне обладнання. Лікар повинен досконало володіти сучасними методиками дослідження, постійно проходити курси підвищення кваліфікації, впроваджувати у свою діяльність нові методи діагностики.

    Крім лікування пацієнтів променевою терапією, в обов’язки радіолога входить проведення діагностики для підтвердження попередніх діагнозів інших лікарів.

    Разом з онкологами та терапевтами радіолог розписують схеми лікування пацієнта, займається підбором необхідної дози лікарських препаратів, проводить, за необхідності, їх коригування.

    Діагностичні методи

    Для підтвердження первинного діагнозу радіолог використовує наступні інструментальні методики:

    • ультразвукове дослідження;
    • рентген;
    • комп’ютерна томографія;
    • магнітно-резонансна томографія;
    • ехокардіографія;
    • комп’ютерна томографія багатошарового, спірального виду;
    • ендоскопічне обстеження;
    • бронхоскопія;
    • ангіографія.

    Метод радіоізотопного дослідження – один з найбільш інформативних в діагностиці. Суть методики – проведення сканування тих органів, які пошкоджені патологічними процесами, з використанням мічених речовин – радіоізотопів.

    Радіоізотопний метод діагностики являє собою процедуру виведення з організму пацієнта речовин, що використовувалися під час процедури. Для лікування ракових новоутворень застосовуються такі методики:

  • Рентгенотерапія – вплив на пухлину спрямованого пучка рентгенівських променів.
  • Проведення брахітерапії – введення в уражені патологічним процесом м’які тканини таких речовин, як цезій, радій і іридій. Це одна з найбільш безпечних методик, що характеризується мінімальними ризиками пошкодження сусідніх органів внутрішніх і м’яких тканин.
  • Терапія нейтронозахватного типу – застосовується для знищення ракових клітин. Суть методики – спочатку в м’які тканини вводиться спеціальна речовина, після чого на пухлину впливають пучком променів, що підсилюють дію ліків і сприяють якнайшвидшому руйнування патологічних клітин.
  • Який метод лікування вибрати, вирішує лікар-радіолог і онколог. Вибір методики залежить від інтенсивності симптоматичної картини, тяжкості клінічного випадку, стадії розвитку патології та віку пацієнта.

    Напрямки в радіології

    Дана медична спеціалізація дуже обширна, тому для лікування захворювань і патологій різних органів внутрішніх існують кілька радіологічних спеціалізацій:

    • томографія молочних залоз – напрям в радіології, яка займається діагностикою та лікуванням захворювань грудей. Використовувані методи діагностики – магнітно-резонансна томографія, УЗД, КТ, біопсія;
    • радіологія серця і судин – дослідження серцевого м’яза і кровоносних судин. Методики обстеження – ангіографія; КТ, МРТ;
    • радіологія травм – даний напрямок займається діагностикою різних переломів з використанням МРТ, КТ, рентгена;
    • радіологія сечостатевої системи – в спеціалізацію входить візуалізація, діагностика і лікування патологій, які вражають органи сечовивідної системи. Методики діагностики – КТ, МРТ, ультразвукове дослідження;
    • радіологія шийного відділу і голови – дослідження патологічних процесів, що вражають м’які тканини головного мозку та шийного відділу хребта;
    • нейрорадиология – відгалуження радіології, яка займається вивченням нервових закінчень в головному мозку та хребетному стовпі. Використовувані методики – рентген, МРТ, КТ, УЗД;
    • интервенционное напрям в радіології – займається діагностикою та лікуванням захворювань з використанням малоінвазивних методик інтервенційного типу. В спеціалізацію входять патології кровоносних судин, видалення пухлини в маткової порожнини, встановлення дренажів, проведення біопсії м’яких тканин;
    • радіологія дитячого напрямку – діагностика і лікування патологій онкологічного характеру у дітей. Методи візуалізації ідентичні застосовуються у дорослих пацієнтів.

    Направляє пацієнта до фахівця – радиологу певного профілю лікар-онколог, виходячи з характеру симптоматичної картини і того, в якому органі підозрюється розвиток онкологічного новоутворення.

    Прийом у спеціаліста

    Потрапляють на консультацію до радиологу пацієнти за направленням від лікаря-онколога з результатами аналізів. Якщо є необхідність підтвердити первинний діагноз, медичний фахівець призначить додаткове медичне обстеження.

    Радіолог детально розповідає пацієнту про його діагноз, пояснює суть обраних методик лікування, і які результати очікуються після проведеної терапії.

    Під час лікування пацієнт буде приходити на прийом до радиологу досить часто. Використовуючи різні методи дослідження, лікар буде відслідковувати наявність позитивної динаміки від призначеної терапії, при необхідності проводиться коригування лікарських препаратів.

    Після закінчення терапевтичного курсу радіолог дає пацієнтові рекомендації щодо якнайшвидшого відновлення організму, пояснює, які виконувати профілактичні заходи, щоб попередити рецидив захворювання.

    Здоровий погляд на вибір одягу для новонародженого

    Малюк вимагає максимального комфорту, адже тільки в цьому випадку він зможе розвиватися, згідно вимогам медицини. А якщо врахувати, що найбільш часто дитина контактує саме з одягом, і знаннями оточення дитини, має володіти відповідними. Тобто, батьки та інші домочадці зобов’язані знати все про критерії вибору дитячого одягу, про правила прання і прасування, про особливості крою та іншу важливу інформацію. Якщо всього цього не знати, то увага приділятиметься аж ніяк не розвитку малюка, а, скоріше, його заспокоєнню.

    Для початку, батькам і близьким, варто пошукати надійного реалізатора. Само собою, бажано звертати увагу на профільні ресурси і магазини. Адміністрація таких точок реалізації, щоб зберегти свій авторитет і підняти продажі, просто зобов’язана контролювати рівень якості свого товару. Крім того, асортимент повзунків, сорочечок і боді для немовлят інтернет магазин або звичайний магазин, що спеціалізується на одязі, може надати самий широкий. А коли вибір величезний, дорослому набагато простіше знайти те, що у повній мірі відповідає всім правилам вибору дитячого одягу.

    Критерії вибору

  • Тканини. Найбільш практичною і поширеною одягом для щойно народжених діток, обґрунтовано вважається боді. Але тканина цього елементу гардеробу зобов’язана бути натуральною. Ідеальний варіант — бавовна. Він не електризується, вигідно впливає на теплообмін, якісно вбирає вологу, але найважливіше для карапузів властивість — це гіпоалергенність цього матеріалу.
  • Конструкція. Тут повинні зійтися такі параметри, як крій, фурнітура та розмір. Варто запам’ятати, крій не повинен бути обтягуючим — новонародженому потрібна свобода в діях. Допускається тільки якісна фурнітура і в дуже обмежених кількостях: кілька липучок, кнопок або пара застібок — все! Розмір «впритул» або «як раз» — заборонений, знову ж, оглядаючись на необхідність вільно пересуватися.
  • Колір. Яскраві або незграбні забарвлення не благотворно впливають на зір малюка. Карапуза не повинні відволікати такі подразники, тому необхідно вибирати спокійні тони для бодиков, сорочечок і повзунків.
  • І потрібно пам’ятати, що прання дитячої білизни — це особливий процес. Обов’язково використання спеціалізованих пральних порошків в комплексі з пом’якшувачами води. Допускається застосування дитячого мила при пранні, але важлива і температура. Ідеальним варіантом стане прання дитячих речей в рамках температурного режиму, рівного 90 градусам. І крім усього цього, батьки повинні пильно оглядати якість швів в дитячому одязі перед тим, як її придбати. Тільки дотримуючись кожен з цих параметрів, можна створити діткам комфортні умови для розвитку.

    Фото: etsystatic.com

    Запори: причини і профілактика

    З такою делікатною проблемою, як запори стикаються практично всі. На думку проктологів нормою вважається щоденне очищення кишечника, а відхилення вже є запором.

    Сьогодні сучасна фармакологія пропонує величезний спектр безпечних і високоефективні препаратів, які допоможуть позбутися від цієї проблеми. До них можна віднести Дюфалак з активною речовиною лактулоза, яке надає проносне і стимулюючий вплив на перистальтику кишечнику.

    Основні причини та профілактичні заходи

    Причинами цього явища різні основною з яких є ведення неправильного способу життя.

    Недостатня кількість рідини. Вживання недостатньої кількості води призводить до того, що вміст кишечника ставати сухим, що в свою чергу призводить до ускладнення процесу дефекації. Нормою вважається прийом рідини не менше двох літрів в день. Необхідно уникати вживання кави та алкогольних напоїв, які зневоднюють організм.

    Незбалансоване харчування. Щоденний раціон кожного повинен складатися з продуктів,що містять клітковину, до яких можна віднести наступні:

    • Крупи;
    • Чорний хліб ;
    • Висівки;
    • Сирі овочі;
    • Фрукти;
    • Цільнозернові та інші.

    Нестача клітковини і зловживання білкової їжі, м’яса, яєць і борошняних виробів призводять до різних проблем зі стільцем.

    Малорухливий спосіб життя. Недостатнє рух знижує тонус м’язів черевного преса, який надає масажну вплив на кишечник, стимулюючи його перистальтику. Тому важливо забезпечити достатнє рух тіла, займатися гімнастикою, бігом, плаванням. Це ставитися особливо офісних працівників, які практично весь робочий день проводять, сидячи за комп’ютером.

    Вагітність. Під час цього щасливого періоду відбуваються гормональні зміни, в результаті яких знижується активність кишечника. У цей період вкрай важливо стежити за правильним харчуванням.

    Тривалі стресові стани. Стрес негативно впливає на весь організм в цілому, який вражає нервову вегетативну систему, яка здійснює регулювання функції органів, у тому числі і кишечника. Тому при можливості необхідно уникати стресових станів і приймати рослинні збори та настоянки з заспокійливим ефектом.

    Ядерна медицина

    В ЦКЛ №2 ім Семашко досвідчені та висококваліфіковані фахівці регулярно працюють з ядерної медициною. При цьому кількість проведених операцій перевищила 1 мільйон, а працюють над ними лікарі вищої категорії: заслужені працівники і відмінники охорони здоров’я. При цьому медичний заклад є багатопрофільним і звикла вирішувати навіть найскладніші проблеми пацієнтів і йти в ногу з сучасними віяннями.

    Історія розвитку та сфера використання

    Вперше ця галузь медицини стала відома у другій половині XX століття, коли впливом радіоактивних речовин на організм людини всерйоз зайнялися США і Японія. При цьому у сферу ядерної медицини витрачається на даний момент близько половини всіх ізотопів, вироблених світі. Росія робить їх найбільш активно, але розвиток ядерної медицини в ній почалося тільки в останні роки.

    Вона застосовується в:

  • Кардіології.
  • Онкології.
  • Основний напрямок, в якому використовується ядерна медицина – діагностика. Саме завдяки їй можливо визначити виникнення пухлини на самому ранньому етапі, коли прилади ще не можуть допомогти.

    Особливості використання

    При виникненні пухлини в організмі, що розвиваються клітинами найбільш активно використовується глюкоза. Зазвичай її переміщення і місця її скупчення відстежити неможливо, але ядерна медицина дозволяє введення в організм радіоактивно зарядженої глюкози. Такі частинки легко відслідковуються, а за їх рухом, можна зробити висновки про наявність пухлини.

    Ця процедура є абсолютно безболісною, при цьому дозволяє не тільки виявити зароджується пухлину, але і уважно її розглянути і спрогнозувати особливості її подальшого розвитку.

    Застосовується ядерна медицина і в самій терапії:

    • брахитерапевтический метод;
    • променевої;
    • кібер-ніж.

    Перші дві методики щільно пов’язані з тим впливом, яке радіоактивне випромінювання впливає на людський організм. Променева терапія на даний момент вважається одним з найбільш популярних засобів боротьби з раком.

    Принцип роботи кібер-ножа також заснований на цілеспрямованому випромінюванні, але в цьому випадку вплив буде точковим, а не розсіяним в тій чи іншій частині тіла. Воно також здійснюється не за допомогою радіоактивних капсул, які розміщені в організм, а робототехническим пристроєм. На даний момент він застосовується для лікування пухлин будь-якого типу і в будь-якій точці тіла.

    Фото: pinimg.com

    Гормон росту Джинтропин

    На сьогоднішній день спорт став досить популярним здоровим напрямком, що стало підтримувати величезну кількість людей абсолютно різного віку. Насправді це дуже радує, адже заняття спортом не тільки допомагають людині підтримувати своє тіло у формі, але і суттєво зміцнювати своє здоров’я і імунітет. Кожна людина мріє про красивий і атлетичному тілі, якому могло б заздрити величезна кількість людей. Але для того щоб домогтися такого яскравого і бажаного результату необхідно дуже багато працювати. Робота над своїм тілом займає величезну кількість часу і зусиль. До будові свого тіла необхідно підходити комплексно. Потрібно правильно харчуватися, систематично займатися спортом і звичайно ж підживлювати свій організм різноманітними додатковими речовинами, які допоможуть вам добитися бажаного результату за більш короткий час.

    Властивості гормону росту Джинтропин

    В останні час все більше і більше досвідчених спортсменів почали приймати популярний на сьогоднішній день гормон росту Джинтропин.

    Джинтропин являє собою ін’єкційний соматотропін (людський гормон росту).

    Він допомагає:

    • прискорити обмін речовин;
    • набрати м’язову масу;
    • позбутися від жиру.

    Даний препарат дуже часто беруть спортсмени, які прагнуть до швидкого набору м’язової маси. Адже людині не предрасположенному до швидкого набору маси дуже важко, насправді справитися з цією непосильним завданням. Як і натуральний гормон росту Джинтропин містить 191 амінокислоту. Він істотно прискорює обмінні процеси в тканинах і загальний метаболізм. Природно краще всього купувати даний препарат з допомогою інтернету. Це більш зручно та економно. Тут http://ezhi.biz/jintropin.html ви можете придбати цей препарат високої якості за досить низькою і доступною ціною. Також на цьому сайті ви можете набагато ближче ознайомитися з широким асортиментом різноманітних спортивних добавок, які можуть вас зацікавити.

    Гормон росту Джинтропин для омолодження

    Крім усього іншого цей препарат дуже часто приймають з метою омолодження. Адже він в першу чергу поліпшується стан практично всіх тканин та органів, і в тому числі шкіри, волосся і так далі. Це надає людині більш красивого і здорового вигляду.

    В цілому, не варто боятися вживати різноманітні допоміжні препарати, адже з їх допомогою ви можете набагато швидше і якісніше домогтися того, про що весь час мрієте. Будьте більш активними і реалізовуйте свої мрії в реальність. Адже життя одне і ви гідні прожити його на висоті.

    Фото: machomen.ro

    Що таке гліколеві процедури?

    Гліколеві процедури – це процедури, які передбачають застосування гліколевої кислоти в цілях зміцнення, тонізування та омолодження шкіри. Продукти для гліколевих процедур доступні як для домашнього, так і для професійного використання, хоча зазвичай кращих результатів вдається досягти у професійних умовах, наприклад в спа-салонах по догляду за шкірою. У число гліколевих процедур входять хімічний пілінг, гліколеві обтирання та інші процедури для шкіри, які можуть обговорюватися косметологом або лікарем з зацікавленими пацієнтами.

    Гліколева кислота є альфагидроксикислотой, це означає, що вона може проникати в шкіру, насичуючи її вологою і стимулюючи вироблення нового колагену.

    Альфагидроксикислоты природним чином містяться в різних фруктах, а також створюються синтетичним шляхом у лабораторії. Вони входять до складу багатьох косметичних засобів, таких як зволожуючі креми. Гліколеві процедури використовують їх ефект для поліпшення стану здоров’я шкіри.

    Для чого застосовуються гліколеві процедури?

    Такі процедури застосовуються при широкому колі шкірних захворювань. Щоб визначити необхідну для вас процедуру і з’ясувати, чи є інша, більш підходяща вам техніка, наприклад мікродермабразія, слід проконсультуватися у співробітників спа-салону. Зазвичай гліколеві процедури проводяться як частина курсу лікування проти зморшок, а також з метою ослаблення ефектів шкідливого впливу сонця і процесів рубцювання і для освіження в’ялою або втомленою шкіри.

    Гліколеві процедури діють, розділяючи клітини шкіри, що дозволяє омертвілим клітинам переміщатися на поверхню разом із застряглою брудом і шкірним салом.

    skinvitality.ca

    Слабкий розчин гліколевої кислоти, як той, що відпускається без рецепта, діє як відлущувальному засіб, тоді як більш міцні розчини, що використовуються фахівцями, що застосовуються як засоби для хімічного пілінгу, що дозволяє видаляти шари омертвілої шкіри на обличчі. В обох випадках, гліколеві процедури можуть викликати пошкодження шкіри, тому проводити їх слід з обережністю.

    Професійні гліколеві процедури включають нанесення гліколевої кислоти на обличчя, іноді в поєднанні з іншими речовинами для здоров’я шкіри. Кислоту залишають на шкірі протягом встановленого періоду часу, протягом якого клієнт може відчувати певний дискомфорт і печіння. Якщо виникають відчуття здаються нестерпними, важливо звертатися до фахівців салону. Гліколева кислота нейтралізується гелем, після чого особа акуратно обтирається і зволожується. Для досягнення максимального ефекту більшість косметологів рекомендують проходження серії процедур.

    Після професійних гліколевих процедур шкіра може почервоніти і дратуватися. Чутливу шкіру слід захищати нежирним сонцезахисним кремом, косметику також бажано використовувати таку, що не містить олій. По завершенню серії процедур шкіра стає більш пружною, її пори звужуються, а колір стає більш рівним. Для підтримки здоров’я і зовнішнього вигляду шкіри слід періодично проходити повторні процедури.

    Джерело: wisegeek.com
    Фото: tealcosmeticlaser.com

    Ускладнення, зумовлені введенням спиць

    Запалення м’яких тканин навколо спиць є найбільш частим ускладненням при чрескостном остеосинтезі. Воно буває раннім і пізнім.

    Раннє запалення м’яких тканин виникає, як правило, на 3 — 5-й день після операції. Причиною його є порушення асептики в момент операції і травматизація тканин при свердлінні кістки. Тому для попередження цього ускладнення, крім суворої асептики, необхідно дотримуватися правила проведення спиць. Раннє запалення м’яких тканин навколо спиць рідко буває поверхневим.

    Частіше воно виникає в глибині тканин, а тому діагностується несвоєчасно. Основними ознаками раннього запалення є підвищення температури тіла і локальна болючість. Гіперемія шкірних покривів буває не завжди. Лікування полягає в негайному видаленні спиць, розсіченні м’яких тканин з наступним дренуванням рани для забезпечення вільного відтоку гнійного ексудату.

    Пізні запальні ускладнення, на відміну від ранніх, зазвичай бувають поверхневими. Причиною їх виникнення є, як правило, бічна рухливість кісткових відламків при поганій фіксації їх апаратом з-за ненатянутых або неоднаково напружених шпиць. Це призводить до травмування шкіри і підшкірної основи та їх інфікування.

    Основні ознаки пізнього запалення — підвищення температури тіла, локальна болючість, припухлість і гіперемія шкіри. Лікування полягає у щоденних перев’язках, перифокальном введення антибіотиків спрямованої дії. При цьому необхідно поліпшити фіксацію та забезпечити рівномірний натяг спиць для виключення їх рухливості і повторного інфікування.

    Однакового натягу спиць в кільцях при відсутності тарованого спиценатягивателя можна досягти лише при одночасному натягу їх двома спиценатягивателями. Ступінь натягу спиць визначається зусиллям, що прикладаються до смушкове частині гвинта. З тією ж метою спиці в дузі також натягують одночасно двома спиценатягивателями.

    «Черезкістковий остеосинтез в травматології»,
    В. І. Стецула, А. А. Дев’ятов

    Застосування мікробіології в медицині

    Здайте аналіз на мікрофлору! – як часто звучать ці слова в кабінеті у лікаря. Пацієнти приносять в баночках свій зібраний матеріал – сечу, мокротиння, кал, а в поліклініці або стаціонарі у них беруть на дослідження кров, жовч, мазки. Біологічний матеріал від хворої людини необхідний для проведення мікробіологічного дослідження, виділення збудника хвороби, призначення антибактеріальних препаратів. Це здається таким простим і буденним сьогодні, в 21 столітті. А адже багато століть вчені-природознавці могли тільки здогадуватися про наявність інфекційного агента, цілителі давнину часто діяли інтуїтивно на свій страх і ризик, лікуючи хворих.

    Історія мікробіології

    Мікробіологія – це молода наука. Випадкове відкриття в 17 столітті голландського вченого А.с Левенгука, сконструйовав перший мікроскоп, і описав найдрібніших «звірків», дало потужний поштовх для подальших скрупульозних наукових досліджень. У 19 столітті французький вчений Л. Пастер зрозумів і довів роль мікроорганізмів для таких природних явищ, як бродіння, гниття. Він перший висловив думку про роль інфекційного агента в розвитку хвороб. Пастер ввів в ужиток методи, що дозволяють позбутися від мікробів, зараз це окремі дисципліни – асептика і антисептика.

    Першою людиною, який переміг заразну хворобу, можна назвати англійського лікаря Е. Дженнера, який у 18 столітті провів успішну вакцинацію людини і ввів щеплення від віспи в практику. Щоб довести роль патогенного мікроба в розвитку інфекційного процесу, багато вчені-мікробіологи заражали самі себе і спостерігали за розвитком хвороби, ризикуючи життям.

    У наступні сторіччя мікробіологія добилася приголомшливих успіхів:

    • було відкрито і вивчено збудників смертельних хвороб людини, таких, як чума, сибірська виразка, холера, дифтерія, віспа, черевний тиф, туберкульоз;
    • були створені вакцини від дуже багатьох інфекційних захворювань, вакцинація широко впроваджувалася у медичну практику;
    • були відкриті антибактеріальні препарати, їх застосовували у лікуванні інфекційних хвороб, післяопераційних ускладнень.

    Мікробіологія сьогодні

    Сучасний розвиток медичної мікробіології пов’язано з винаходом електронного мікроскопа, створенням швидких методів лабораторної діагностики і принципово нових методів вивчення мікроорганізмів на генному рівні. Сьогодні пацієнт може за кілька днів, а то і годин отримати повну інформацію про те, що відбувається у нього в організмі, дізнатися про стан своєї мікрофлори, її чутливості до антибіотиків, отримати адекватне лікування. Всім цим людство зобов’язане відважним дослідникам, що присвятили себе вивченню мікросвіту.

    Сучасна медицина неможлива сьогодні без мікробіології, яка має багато напрямків– бактериологию, вірусологію, микологию, протозоологию, імунологію, генну інженерію. Сьогодні більшість мікроорганізмів-агресорів приборкана, а корисні види справно служать потребам людини, синтезуючи корисні для нього речовини: вітаміни, білки, антибіотики. Майбутнє мікробіології за створенням нових видів мікроорганізмів з заданими характеристиками.

    Основні переваги купівлі ліків в аптеках онлайн

    У сучасному світі сьогодні життя стала значним чином полегшеної і більш зручною. Сьогодні дістати лікарські препарати у будь-який час доби незалежно від дистанції не становить особливої праці. Оскільки на даний момент більшу популярність набирають онлайн-аптеки, які володіють величезною кількістю переваг.

    Придбати медикаменти та товари для підтримки краси відмінної якості в багатому асортименті представлені в онлайн-аптеці http://apteka-online.biz ерудовані співробітники завжди забезпечать необхідною і грамотної консультації. Доступний ціновий діапазон, багатий каталог, зручна навігація і висококласний сервіс задовольнить потреби навіть найвибагливіших покупців.

    Придбання ліків через інтернет володіє великою кількістю переваг, які користувачі зуміли оцінити по достоїнству.

    Цілодобова робота. Дана перевага має безцінну роль особливо, коли в нічний час можуть знадобитися лікарські препарати. Інтернет-аптеки надають ідеальну можливість здійснювати покупку медикаментів в будь-який час доби, не покидаючи свого будинку.

    Прийнятний ціновий діапазон. Зазвичай в інтернет магазинах ціни на ліки представлені в більш доступному ціновому діапазоні порівняно із звичайними аптеками. Це пояснюється тим, що власникам інтернет — аптек не доводиться витрачати кошти на утримання великого штату фармацевтів, оренду приміщення. Саме ці фактори сприяють зниженню цін на пропоновану продукцію.

    Приватність. Онлайн покупки забезпечують повну конфіденційність, дозволяючи уникнути такого дискомфорту, як наприклад придбання препаратів, пов’язаних з інтимними проблемами.

    Багатий асортимент. Зазвичай онлайн-аптеки пропонують більш багатий вибір лікарських препаратів, також шикарний каталог гігієнічних засобів і уходових косметики. Онлайн режим покупок також дозволяє не поспішаючи

    Покупка не виходячи з дому. Дане гідність онлайн-покупок є величезним плюсом, який дозволяє придбати необхідний препарат, не покидаючи домашніх умов і зберегти час. Доставка товару в короткі терміни після замовлення здійснює кур’єр.

    І так, завдяки великій кількості переваг, покупки через інтернет набирають велику популярність і стали невід’ємною частиною сучасної людини.