Вплив міського шуму на функціональність міокарда

Британські вчені з Ноттінгемського університету в ході декількох експериментальних досліджень виявили прямий зв’язок між міським шумом і функціонуванням серцевого м’яза людини. Вплив це, виявилося досить негативним.

Для участі в експерименті були запрошені добровольці, перед якими ставилося завдання простої прогулянки протягом 45 хвилин по вулицях великого міста. На цей час до кожного були приєднані спеціальні датчики, за допомогою яких можна було відстежувати частоту і характер скорочень міокарда.

По закінченню встановленого тимчасового строку, вчені змогли зіставити дані про довкілля з даними, які дали прилади. І висновки були, щонайменше, дивно: у всіх людей відбувалися зміни в роботі серця (а точніше сказати, порушувався серцевий ритм) при найменших змінах міського шуму.

На думку експертів, це нормально, оскільки будь-який голосний звук викликає на рефлекторному рівні відчуття небезпеки, в кров відбувається різкий «вкидання» стресового гормону і, відповідно, скорочення серцевого м’яза значно частішають.

Саме тому, що скоротити число серцево-судинних захворювань і підвищити якість життя людей в місті і були встановлені спеціальні санітарні норми на рівень міського шуму. Згідно з цим установкам днем допустима норма шуму 55 дб, а в нічний час – 40 децибел.

Кардіолог-ревматолог

Кардіолог-ревматолог – вузькопрофільний медичний фахівець, у професійних обов’язках якого – виявлення причин і лікування ревматоїдних процесів, що вражають серцевий м’яз.

Лікуванням яких захворювань займається фахівець?

Основна патологія, вивченням, діагностикою, лікуванням і профілактикою якої займається даний лікар – ревматизм. Хвороба вражає сполучну тканину, суглоби і кістки, вкрай негативно впливає на стан та функціонування серцевого м’яза.

В спеціалізацію кардіолога-ревматолога входить пошук взаємозв’язку між розвитком ревматизму на певній ділянці тіла і виникли порушеннями в роботі серця і проведення відповідного лікування. Також в перелік захворювань, якими займається кардіолог-ревматолог, входять наступні:

  • аритмії;
  • порушення в стані та функціонуванні серцевого міокарда;
  • порушення провідності;
  • серцеві блокади;
  • ендокардит;
  • запальні процеси тканин серця.

Крім того, лікар повинен вміти діагностувати ряд інших захворювань ревматоїдного характеру, до яких відносяться:

  • васкуліт;
  • червоний вовчак;
  • артеріїт Хортона;
  • захворювання Кавасакі і ряд інших ревматоїдних патологій, вкрай негативно впливають на серце і функціонування кровоносних судин.

Коли з’являється необхідність відвідати фахівця?

Пацієнт рідко приходить відразу на прийом до кардіолога-ревматолога. У більшості випадків до даного медичного фахівця перенаправляють інші лікарі – терапевт, кардіолог, хірург. З високою часткою ймовірності на розвиток ревматоїдних уражень серця вказує поява наступних клінічних ознак:

  • зміна частоти серцевого ритму;
  • сильні набряки м’яких тканин на нижніх кінцівках, збільшуються в кінці дня або після тривалої, сильного фізичного навантаження;
  • задишка;
  • біль і ломота в суглобах;
  • посиніння шкіри на кінчиках пальців, в носогубному трикутнику;
  • хрипота і кашель (при відсутності захворювань органів дихальної системи).

В обов’язковому порядку пацієнт направляється на консультацію до кардіолога-ревматолога, якщо у нього був діагностований запальний процес, що вражає суглобову або сполучну тканину, який може негативно вплинути на роботу серцевого м’яза.

Особливості прийому та діагностики

На першій консультації проводиться опитування пацієнта щодо основних скарг. Лікар складає анамнез, враховуючи всі захворювання, якими хворіла людина протягом життя, наявність генетичної схильності до ревматоїдний патологій.

Після опитування і огляду призначається проходження медичного огляду, який включає здачу ряду медичних аналізів та інструментальних методик:

  • загальноклінічний та розгорнутий аналіз крові;
  • електрокардіограму;
  • УЗД м’яких тканин;
  • магнітно-резонансну томографію;
  • рентген;
  • комп’ютерну томографію;
  • эхокардиограмму;
  • артроскопію.

Лікування ревматоїдних уражень серцевого м’яза консервативне. Призначається прийом лікарських препаратів, прописується курс фізіотерапевтичних процедур.

В обов’язковому порядку коректується образ життя – пацієнту необхідно відмовитися від шкідливих звичок, змінити раціон харчування, ввести в звичку займатися спортом, хоча б щодня виконувати легку зарядку.

Дитячий спеціаліст

Для терапії захворювань серцевого м’яза ревматоїдного типу, які були діагностовані у дітей, виділений окремий спеціаліст – дитячий кардіолог-ревматолог.

Такий лікар для маленьких пацієнтів необхідний, оскільки підбирати методики лікування ревматоїдних уражень рекомендується з урахуванням віку пацієнта і фізіологічних особливостей дитячого організму. Тільки фахівець, що володіє знаннями в області педіатрії, здатний підібрати найбільш грамотне лікування.

Специфіка роботи дитячого кардіолога-ревматолога полягає в тому, що всі ревматоїдні процеси, що вражають серце, призводять до розвитку вад. Лікують такі захворювання у дітей тільки шляхом проведення операції.

Тільки така кардинальна міра допомагає нормалізувати стан та функціонування серцевого м’яза і попередити розвиток серйозних ускладнень у майбутньому. Сам лікар кардіолог-ревматолог операцію не проводить, в його завдання входить підготовка пацієнта до хірургічного втручання та його реабілітація.

Кардіолог-аритмолог

Кардіолог-аритмолог – лікар, який займається діагностикою та лікуванням захворювань серця, пов’язаних з порушеннями серцевого ритму.

Етіологія збоїв серцевого ритму

Тахікардія, брадикардія та інші порушення у ритмі серцевого м’яза провокуються рядом наступних чинників:

  • генетична схильність;
  • перенесені захворювання інфекційного характеру;
  • пасивний спосіб життя, відсутність помірної фізичної активності;
  • зайва вага;
  • наявність шкідливих звичок – куріння, зловживання алкогольними напоями;
  • неправильний раціон харчування;
  • захворювання кровоносної системи;
  • цукровий діабет;
  • захворювання інфекційного характеру;
  • ішемія серця.

Важливо розуміти, що збої в діяльності серцевого м’яза, якщо їх не лікувати вчасно, призводять до ряду важких ускладнень, які складають великий відсоток причин смертності. Будь-який збій серцевого ритму має свою клінічну картину, при виявленні якої необхідно негайно звернутися до кардіолога-аритмологу.

Ознаки, що вказують на необхідність звернення до лікаря

Симптоматична картина при збої серця може мати різний характер, частоту проявів та інтенсивність. Незалежно від того, наскільки гостро проявляються ознаки, при їх прояві потрібно негайно відвідати лікаря.

Нерідко бувають випадки, коли клінічна картина слабо виражена або ж маскується під інші патології. В результаті людина не пов’язує тимчасове погіршення стану здоров’я з проблемами в серце.

Щоб виключити цей варіант, людина, який уважно стежить за своїм здоров’ям, повинен відвідувати кардіолога 1 раз в рік в цілях профілактики. Після перенесених раніше важких інфекційних захворювань або маючи генетичну схильність до патологій серця, відвідувати лікаря потрібно 2 рази в рік.

Необхідно звернути увагу на наступні ознаки:

  • біль у грудині;
  • скачки тиску;
  • перебої в серцевому ритмі (може відчуватися, як раптово прискорюється або, навпаки, сповільнюється серце, з’являється відчуття нестачі повітря);
  • задишка після незначних навантажень. Якщо людина раніше виконував певну фізичну навантаження без проблем, а через деякий час при таких же умовах у нього раптово з’явилася задишка, це тривожний симптом, з яким необхідно звернутися до лікаря.

Крім того, є ряд інших симптомів, які не мають прямої прив’язки до роботи серця, але при їх прояві консультація кардіолога-аритмолога не буде зайвою. До них відносяться:

  • постійне відчуття сонливості;
  • швидка втомлюваність;
  • порушення менструального циклу при відсутності захворювань органів репродуктивної системи і збоїв в гормональному фоні;
  • підвищена дратівливість;
  • проблеми з потенцією;
  • загострена реакція на зміну температурного режиму.

Якщо людина звертався з даними ознаками до інших фахівців, але за їх профілем ніяких порушень виявлено не було, необхідно проконсультуватися з кардіологом аритмологом.

Особливості прийому

На першій консультації лікар проводить опитування пацієнта щодо симптомів, просить детально описати їх характер і частоту прояву. Збирається анамнез, в який заносяться дані про перенесені захворювання і наявності генетичної схильності до серцевих захворювань.

Після огляду лікар слухає серцевий ритм фонендоскопом, перевіряє пульс у спокійному стані та після незначного навантаження (кардіолог-аритмолог попросить пацієнта кілька разів присісти або пострибати на місці). Також призначається здача аналізів, за результатами яких ставиться точний діагноз і призначається лікування.

Пацієнту потрібно пройти такі дослідження:

  • загальний аналіз крові та сечі;
  • рентген;
  • ультразвукове дослідження серця;
  • електрокардіограма в спокійному стані, після навантаження, моніторинг протягом доби;
  • аналіз на визначення концентрації холестерину.

При необхідності призначаються консультації з іншими суміжними фахівцями. Лікування підбирається індивідуально. Збої серцевого ритму лікуються медикаментозно, лікарські препарати, спрямовані на нормалізацію ритму серця.

Прописуються профілактичні заходи – дієта, відмова від шкідливих звичок, помірні фізичні навантаження. Одночасно з лікуванням збою ритму проводиться терапія захворювання – першопричини, спровокувала відхилення в роботі серцевого м’яза.

Уролог-андролог

Уролог-андролог – лікар, що займається виявленням, терапією і профілактикою патології репродуктивних органів у чоловіків. Даний лікар має широку спеціалізацію і повинен володіти глибокими знаннями в області андрології і урології, хірургії, ендокринології та багатьох інших напрямках.

Які захворювання входять до спеціалізацію уролога-андролога?

У сферу діяльності лікаря входять такі хвороби та патологічні стани статевої системи у чоловіків:

  • проблеми з еректильною функцією;
  • безпліддя;
  • інфекційні хвороби, які передаються під час незахищеного статевого акту;
  • дисфункції передміхурової залози;
  • онкологічні новоутворення статевих органів;
  • порушення функціонування статевої системи, викликані віковими змінами – чоловічий клімакс;
  • травми члена;
  • вроджені та набуті аномалії будови і розвитку статевих органів;
  • варикоцеле (варикозне розширення вен органів статевої системи);
  • гідроцеле (водянка яєчка);
  • порушення ендокринного характеру;
  • запалення сечостатевої системи.

В спеціалізацію уролога-андролога входить виконання наступних медичних маніпуляцій:

  • обрізання крайньої плоті (проводиться за бажанням чоловіка або ж за показаннями, наприклад, при діагнозі «фімоз»);
  • пластичні операції на статевому члені – виправлення форми пеніса, збільшення органу, установка протеза.

При необхідності провести пластичну операцію на органах статевої системи уролог-андролог виступає як консультант хірурга. Лікар готує пацієнта до оперативного втручання і займається його подальшою реабілітацією.

Коли необхідно звернутися до лікаря?

Хвороби статевих органів не завжди дають гостру симптоматичну картину на ранніх стадіях свого розвитку. Більшість чоловіків, зазначивши, незначні зміни, не завжди поспішають на консультацію до лікаря.

Важливо розуміти, що патології і захворювання статевих органів у чоловіків можуть призвести до дуже важких ускладнень і чим їх раніше діагностувати, тим менше ризик розвитку ускладнень. До уролога-андролога необхідно звертатися при наявності наступних ознак:

  • порушення процесу сечовипускання – нетримання або, навпаки, затримка урини, біль у сечівнику, відчуття переповненого сечового міхура;
  • наявність в крові кров’яних згустків;
  • постійне відчуття дискомфорту в статевому члені – свербіж, біль, печіння;
  • порушення ерекції;
  • біль під час сексу;
  • неможливість зачаття протягом 2 років;
  • постійне відчуття втоми, сонливість;
  • збільшення в обсязі мошонки.

При виявленні даних ознак необхідно як можна раніше потрапити на прийом до медичного фахівця, щоб поставити діагноз і пройти грамотне ефективне лікування.

Як проходить прийом в уролога-андролога?

На першому прийомі лікар проводить ретельний опитування і огляд пацієнта. Складається анамнез чоловіки, в якому враховуються всі фізіологічні аспекти – вік, наявність шкідливих звичок, специфіка професії, регулярність статевого життя.

Пацієнт повинен розповісти лікарю, якими хворобами хворів, чи були проблеми з статевим життям раніше, травми члена і мошонки. Пацієнт повинен розповісти лікарю про симптоми, які його турбують, як давно виникли неприємні відчуття, яка їх інтенсивність.

Після опитування проводиться огляд хворого. Для того, щоб поставити точний діагноз, лікар призначає проходження медичного огляду. Чоловікові належить пройти такі дослідження:

  • загальноклінічне та біохімічне дослідження крові;
  • аналіз урини, бактеріологічний посів (якщо підозрюється цистит);
  • УЗД органів малого тазу;
  • гістологія (призначається у разі, коли є ознаки онкологічного новоутворення);
  • пальпація простати, взяття секрету органу на аналіз;
  • дослідження на гормони;
  • цистоскопія – метод обстеження сечовивідних шляхів і сечового міхура;
  • рентген.

При підозрі на патологію інших органів, що провокують ускладнення в роботі репродуктивної системи, пацієнт буде направлений на консультацію до вузькоспеціалізованого лікаря – хірурга, ендокринолога. Якщо буде виявлено, що порушення еректильної функції пов’язано з психологічними проблемами, чоловіка перенаправляють на лікування до психолога і сексолога.

Колопроктолог

Колопроктолог – медичний спеціаліст, який займається діагностикою, лікуванням і профілактикою захворювань і патологічних процесів, що зачіпають товстий кишечник.

Специфіка роботи та обов’язки даного фахівця

Основне завдання медика – провести первинний опитування і огляд пацієнта, поставити точний діагноз і призначити ефективне лікування. Підбираючи методи діагностики, лікар повинен враховувати ряд фізіологічних параметрів пацієнта і його вік. Колопроктолог повинен вирішити, як лікувати пацієнта, чи є сенс у проведенні консервативної терапії або ж варто призначити операцію.

Важливу роль у роботі колопроктолога грає призначення і проведення профілактичних заходів щодо запобігання рецидиву захворювання. Займається лікар веденням людей, у яких присутні ризики виникнення захворювань товстого кишечника через генетичної схильності або наявності хвороб, що протікають в хронічній стадії.

Під час діагностики та призначення ефективного лікування лікар, при необхідності, проводить консультації з суміжними медичними фахівцями.

Захворювання, що входять до спеціалізацію колопроктолога

Лікар-колопроктолог займається діагностикою і лікуванням таких хвороб і патологічних станів товстого кишечника:

  • всі стадії і ступеня складності геморою;
  • наявність поліпів на стінках кишечника і в прямій кишці;
  • «ледача» товста кишка;
  • наявність у кишечнику сторонніх предметів;
  • часті запори;
  • тріщини анального проходу;
  • коліт неспецифічного виразкового типу;
  • захворювання Крона;
  • випала пряма кишка (найчастіше діагностується у людей похилого віку, причина – слабкість м’язів);
  • роздратована кишка;
  • онкологічні новоутворення злоякісного та доброякісного характеру;
  • свищі;
  • глисти.

Більшість людей при виникненні неприємних відчуттів у ділянці анального отвору не поспішають звертатися до даного фахівця з-за інтимності захворювань. Але важливо розуміти, що різні патології в кишечнику мають тенденцію до швидкого розвитку.

Без своєчасного лікування захворювання прямої кишки призводять до ряду ускладнень, які можна вилікувати тільки шляхом хірургічного втручання.

З якими симптомами необхідно звертатися до лікаря?

Існує ряд ознак, які вказують на патологічний стан товстої і прямої кишки. При виявленні наступній симптоматичної картини необхідно негайно звернутися до колопроктологу:

  • наявність кров’яних згустків в калових масах;
  • кровотечі з анального отвору під час акту дефекації і після його завершення;
  • біль у нижній частині живота, що поширюється на крижі;
  • свербіж і печіння в задньому проході;
  • порушення стільця, пацієнта мучать постійні запори або діарея;
  • раптове зниження ваги без видимих на те причин (не проводилася зміна раціону, були відсутні надмірні активні фізичні навантаження);
  • виділення гнійного характеру з анального проходу;
  • випадання гемороїдальних вузлів;
  • відчуття повного кишечника, яке зберігається навіть після акту дефекації.

У випадку виникнення даних ускладнень не можна використовувати лікарські препарати для купірування неприємних відчуттів, застосовувати клізми та інші медичні засоби. Такими діями чоловік тільки тимчасово прибирає ознаки хвороби, але не саме захворювання, отже, патологія розвивається далі, приводячи до серйозних ускладнень.

Якщо виникли неприємні симптоми, необхідно якомога швидше потрапити на прийом до колопроктологу. Крім наявності певних симптомів, що вказують на розвиток патологічного процесу в товстому кишечнику, є ряд осіб, яким рекомендується регулярно проходити профілактичний огляд у колопроктолога:

  • вагітні жінки, у яких був геморой раніше;
  • після пологів (у більшості жінок, що народжували природним шляхом, виникає геморой, випадання кишки, або збільшується ризик розвитку даних патологій, що вимагає проведення профілактичних заходів);
  • люди, у яких є надмірна вага;
  • період менопаузи, клімаксу у жінок;
  • люди, чия специфіка трудової діяльності передбачає тривале сидіння (наприклад, водії);
  • перенесене хірургічне втручання на прямій кишці.

У людей, які входять в даний перелік, значно підвищуються ризики виникнення геморою та інших патологій прямої кишки. Тільки при регулярних профілактичних оглядах можна вчасно діагностувати передумови до захворювання і провести попереджувальні заходи.

Як проходить прийом у спеціаліста?

На першій консультації у лікаря колопроктолог проводить опитування пацієнта. Фахівця буде хвилювати детальний опис симптомів, як давно вони виникли, яка їх інтенсивність, є взаємозв’язок між проявом болю і актом дефекації або виконанням фізичних навантажень.

На основі скарг складається детальний анамнез, в якому враховуються всі хвороби, раніше перенесені людиною, наявність або відсутність шкідливих звичок, гастрономічні уподобання, спосіб життя.

Після опитування лікар приступає до огляду пацієнта. Більшість людей не хочуть йти до даного фахівця з причини необхідності проводити ректальний огляд, думаючи, що це принесе неприємні, болючі відчуття. Це хибна думка.

Ректальний пальцевої огляд прямої кишки – процедура безболісна. Спираючись на результати опитування і огляду, колопроктолог призначає здачу ряду лабораторних аналізів і проходження інструментальних діагностик, щоб підтвердити первинний діагноз.

Як підготуватися до прийому?

Записуючись на прийом до колопроктологу, необхідно з’ясувати всі нюанси підготовки до ректальному пальцьовому огляду. За 2-3 дні до походу на консультацію необхідно скорегувати раціон харчування, виключивши з нього продукти, що викликають скупчення газів і запори.

За добу до огляду обід повинен бути легким, необхідно відмовитися від вечері. Важливо очистити пряму кишку від калових мас шляхом прийому проносного препарату ввечері, вранці ставиться клізма. Обов’язковим є проведення гігієнічних процедур (прийняття душу) і чисту білизну.

Заходи діагностики

Одного опитування та огляду пацієнта для встановлення діагнозу недостатньо. Колопроктолог призначає проходження ряду медичних аналізів, щоб отримати точну картину стану прямої кишки. Потрібно здати такі аналізи і пройти інструментальні методи діагностики:

  • загальний і розгорнутий аналіз крові;
  • аналіз урини, бактеріологічний посів (при підозрі на наявність захворювань інфекційного характеру);
  • аналіз калу на наявність паразитів, проводиться всім пацієнтам;
  • діагностика калових мас на присутність прихованої крові;
  • копрограма;
  • колоноскопія – даний метод інструментальної діагностики дає розгорнуту інформацію про стан стінок і слизових оболонок товстого кишечника;
  • рентген кишечника, проводиться із застосуванням спеціального контрастної речовини;
  • комп’ютерна томографія – візуалізує стінки прямої і товстої кишки;
  • магнітно-резонансна томографія;
  • біопсія проводиться при підозрі на наявність онкологічного новоутворення.

За допомогою ректального огляду лікар може діагностувати такі патологічні стани, як геморой і анальні тріщини.

Лікування і профілактика

Терапію захворювання лікар підбирає індивідуально, залежно від тяжкості клінічного випадку. На ранніх стадіях розвитку патології в товстому кишечнику нормалізувати його стан і функціонування можна консервативною терапією.

Пацієнту призначаються медикаментозні препарати, фізіотерапевтичні процедури. У випадку тяжких уражень прямої кишки призначається операція, після якої реабілітацією пацієнта займається колопроктолог.

Профілактика полягає в регулярному проведенні огляду, коригування раціону харчування, зміну способу життя, регулярних, помірних фізичних навантаженнях. Важливе місце у профілактиці захворювань прямої кишки займає ретельне дотримання особистої, інтимної гігієни.

Важливо пам’ятати, що багато хвороб, що входять в специфіку лікаря-колопроктолога, найчастіше протікають в хронічній стадії. Без дотримання всіх приписів лікаря щодо профілактичних заходів хвороба дуже швидко дасть рецидив. Лише за ведення правильного способу життя і регулярному огляді у фахівця можна попередити повторне виникнення патології.

Знайдемо відповідь: йога для жінки – користь чи шкода? Чому йога для жінки – джерело здоров’я і молодості

Йога – потужний інструмент для досягнення рівноваги розуму і тіла, що поєднує в собі дихальні практики, медитацію, підтримання фізичного тонусу і правильне харчування. Йога – це також свобода вибору: ви можете відповідати їй для підтримки форми і розвитку гнучкості, а можете повністю зануритися в цей світ індійського вчення і знайти нову якість життя.

З кожним роком популярність йоги зростає. Прихильники цієї течії тренуються у виконанні складних асан, їдуть в Індію для просвітління і пізнання вищих істин, не поділяють захоплення від походу в mcdonald’s, пропагують здоровий спосіб життя і радість буття. Але чи насправді йога так корисна і не несе в собі ніяких протипоказань і шкоди?

Дихаємо і не поспішаємо – користь йоги для організму знаходимо!

Медитативні властивості йоги відомі з давніх часів. Одне з вправ, на основі яких будується практика йоги, — це правильне дихання. Рівно дихаючи, ви заспокоюєте нервову систему, насичуєте кров киснем і розслабляєтеся. Не даремно про нерішучого людини говорять: «він дихати боїться».

Дихання – життя. За станом дихання легко визначити стан людини: плутане швидке дихання у повсякденному житті вказує на пережитий стрес. Коли ви спокійні, дихання подовжується і стає рівним.

Дихати слід повною груддю через ніс. Ще один древній порада: «Якщо не знаєш, як відповісти на питання, зроби вдих-видих, потім відповідай».

Вміння правильно дихати в критичних ситуаціях допоможе привести розум і емоції в порядок, позбавитися від гніву.

При диханні задійте діафрагму, не напружуйте живіт, підтримуйте сталість ритму і глибини дихання.

Виконуючи практику повного дихання, ви відчуєте, як організм приходить в тонус, концентрація уваги збільшується, поліпшується кровообіг і ви стаєте більш бадьорими і впевненими в собі.

Є життя без м’яса чи ні – користь від вегетаріанства чи шкода?

Прихильники йоги дотримуються здорового харчування, примудряючись виключити з раціону м’ясо. Наскільки відомо, м’ясні продукти багаті вмістом амінокислот, необхідних для нормальної життєдіяльності організму. Ще зовсім недавно лікарі стверджували, що без м’яса людина не може нормально функціонувати, і організм виснажується. Але на сьогоднішній день думки розділилися, і все більше лікарів і дієтологів говорять про користь так званого «усвідомленого харчування».

Заміна м’ясних продуктів рослинною їжею знижує рівень холестерину, а споживання фруктів і овочів заряджає організм вітамінами та амінокислотами. Інтерес викликає також той факт, що деякі діти самостійно добровільно відмовляються від м’яса. Але виключення м’яса з раціону дітей до 3-х років досить ризикований захід, що тягне за собою зниження рівня гемоглобіну, дефіцит вітаміну B12, а також недолік кальцію, цинку та інших корисних мікроелементів.

Перехід до вегетаріанства повинен бути плавним і обдуманим, слід розуміти, що наповнити раціон різноманітними поживними рослинними продуктами в російських кліматичних умовах справа непроста і доволі витратна. Пельмені, наваристий борщ і бабусині пироги з м’ясом так і манять до себе, особливо коли приходиш додому з морозу, а на вечерю морквяний салат. Для початку при переході на систему вегетаріанства спробуйте додати в щоденне меню страви з квасолі, сочевиці, спекти пироги з капустою, м’ясні пельмені замінити, наприклад, картопляними варениками з соєвим соусом, а до чаю замість цукерок вибрати такі ласощі, як горіхи, мед, козинаки, фініки і сухофрукти, і тоді вечеря не буде сумним.

Тим, хто став на шлях вегетаріанства, не рекомендується вживати алкоголь, що цілком логічно, тому що при такій «дієті» інтоксикація організму і сп’яніння відбувається набагато швидше. Краще пити більше води (не менше 1 л). Жінкам, які вирішили практикувати вегетаріанство, рекомендується вживати більше продуктів, багатих залізом, щоб уникнути розвитку анемії. Під час вагітності і в постродовой період жінці необхідно достатня кількість білка, тому не варто фанатично дотримуватися вегетаріанства в такий період. Здоров’я дитини – головне. Свобода вибору є завжди, і йога не змушує відмовлятися від м’ясоїдства, але дає направлення до роздумів про вегетаріанство і сироїдіння.

Сила є і розум нам треба!

Розвиток гнучкості і витривалості – не єдине позитивний вплив йоги на організм. Вона дозволяє отримати відчуття легкості за рахунок видалення молочної кислоти, знижує рівень кортизолу, що допомагає боротися зі стресом, а також приводить в рівновагу і гармонію тіло і дух.

Заняття йогою мають ряд протипоказань.

Не рекомендується практикувати йогу, якщо у вас спостерігаються такі стани:

· високий тиск,

· міжхребцева грижа,

· захворювання внутрішніх органів в гострій формі (панкреатит, апендицит),

· післяопераційний або посттравматичний період,

· серцеві захворювання.

Під час менструації йога не протипоказана, але постарайтеся утриматися від перевернутих поз.

Вагітним жінкам заняття йогою не протипоказані, але підходити до занять слід з особливою обережністю і рекомендується припинити їх, починаючи з 4 місяця вагітності. Втім, ви можете практикувати дихальні вправи. Заняття йогою під час вагітності заслуговують особливої уваги:

· Під час практики ви звільняєтесь від емоційної напруги і тривоги, налагоджуючи особливий зв’язок з малюком.

· Вправи дозволяють зміцнити м’язовий корсет хребта, позбавляють від набряків, підвищують еластичність м’язів тазу.

· Під час практики слід уникати різких нахилів вперед, намагатися не перенапружуватися і робити все плавно і бажано з опорою. Протипоказані пози-скрутки, а починаючи з 3 місяці — пози, що виконуються на животі.

· Рекомендуються перевернуті пози, приводять у норму гормональний баланс (місток, полумостик), а також асани на розкриття тазостегнових суглобів (Маласана, Утканасана, Баддхаконасана).

· Починаючи з третього триместру вагітності Шавасану краще виконувати лежачи на боці. Не бійтеся розслабитися і отримуйте задоволення від процесу без перенапруги.

Як будь-яка система вправ йога вимагає розумного підходу до виконання асан. Слід розуміти, що розвиток і вдосконалення відбувається не за один день, тому не варто відразу починати з виконання складних вправ. Бажано займатися з учителем, який зможе проконтролювати правильність виконання вправ і допомогти в досягненні нових результатів.

Таким чином, властивості йоги несуть в собі скоріше позитивний характер, ніж негативний. Як до будь-якої діяльності, ставитися до йоги слід з розумом, не намагатися ставити немислимі рекорди на терені досягнень, поки ви до цього не готові, дотримуючись усвідомленості бажань і дій.

Встановивши вірну зв’язок між своїми внутрішніми бажаннями і зовнішніми діями, ви знайдете такий необхідний нам в повсякденному житті баланс і зміцните не тільки тіло, але й дух. А це і є користь!

У чому полягає користь засмаги і в чому шкода засмаги. Як правильно загоряти, скільки безпечно приймати сонячне опромінення

Частина людей вважає, що можна знаходиться під сонячними променями довгий час, інші ж припускають, що ці промені дуже негативно впливають на людський організм. Для того, щоб зробити вибір, йти на пляж за порцією сонця чи ні, слід розібратися у корисних та шкідливих властивості променів.

Користь для організму засмаги

Сонячні промені являють собою два типи випромінювання – інфрачервоне і ультрафіолетове. Другий тип випромінювання є чудовим бактерицидним засобом, так як при його допомозі знищуються різноманітні віруси, грибки і бактерії, ті, що здатні чинити негативний вплив на людський організм.

Також, користь засмаги полягає в активізації процесів обміну шкірного покриву. Завдяки впливу сонячних променів, прискорюється загоєння шкіри. Відомі випадки рятування людей за допомогою сонячних ванн від такої патології, як псоріаз.

Так як організм насичується поруч вітамінів під впливом прямих сонячних променів, збільшується сила його опірності виникнення різних захворювань, підвищується розумова активність. Вітамін Dповышает міцність кісток і зубів. Запаси цієї корисної речовини допоможуть організму попередити розвиток таких патологій як рахіт і остеопороз. Користь також полягає і в зниженні холестерину в крові, зменшення її густоти.

Сонячне голодування протягом довгого часу негативно впливає на здоров’я і самопочуття людини. Явними ознаками нестачі засмаги є:

· М’язова слабкість;

· Постійне відчуття сонливості;

· Знижений рівень імунітету;

· Виникнення стану депресії.

Для того, щоб уникнути подібних наслідків, існують різні солярії.

Шкоди для організму засмаги

Частіше всього, до негативних наслідків призводить занадто велику кількість часу, протягом якого людина знаходиться під впливом сонячних променів через необізнаність про можливу шкоду засмаги або бажанням швидко отримати гарну засмаглу шкіру.

Наслідки таких дій можуть бути як невеликими, так і дуже серйозними, небезпечними для здоров’я і життя людини.

1. Найсерйознішим наслідком може стати така патологія, як онкологія шкірного покриву або меланома. Прискорений розвиток даного виду пухлини сприяє швидкому після виникнення захворювання появи метастаз. Частим випадком меланоми є смертельний результат.

2. Часто зустрічається такий згубний для шкірного покриву людини ефект фотостаріння. За умови, що даний ефект був зароблений людиною, шкіра втрачає еластичність. Крім цього, починає збільшуватися кількість клітин рогового епітеліального шару, за рахунок чого шкірний покрив стає дуже грубим.

3. Не менш згубний вплив може надати надто тривале перебування під впливом сонячних кращою і на очі. Може розвинутися катаракта, кон’юнктивіт. Найбільш серйозним наслідком може стати злоякісна пухлина рогівки.

4. Знижений імунітет з’являється в більшості випадків, що збільшує шанс виникнення ракових пухлин.

5. При повторних тривалих прийомах сонячних ванн небажаний ефект накопичується, що може посприяти такому шкоді засмаги, як розвиток перерахованих вище патологій.

Також існують певні ознаки, за наявності яких, людині не варто засмагати.

1. Наявність будь-яких пухлин.

2. Знижений рівень функціонування імунної системи.

3. Найбільш небезпечно довго засмагати людям, що мають блакитний колір очей і світлий колір волосся.

4. Наявність хронічних патологій, так як засмага може посприяти їх загострення в небажаний літній період відпусток і канікул.

5. Наявність серед близьких родичів тих, хто мав ракову пухлину – меланому.

6. Захворювання шкірного покриву також є протипоказанням до тривалого перебування під сонячними променями.

Корисні поради для того, щоб засмага приносив користь

Слід дотримуватися наступні вказівки і поради для того, щоб засмага не завдавав шкоди для вашого організму.

1. За нормами ВООЗ (Всесвітньої Організації охорони Здоров’я) під променями зірки можна перебувати не більше 10 хвилин в період початку сезону і близько 2/3 години в самий його розпал.

2. Не слід загоряти за умови, що людина має якісь протипоказання.

3. Не потрібно зловживати прийняттям сонячних ванн.

4. Важливо не забувати про наявність різноманітних сонцезахисних косметологічних засобів, які можуть врятувати від обгорання і сонячних опіків.

5. Після пляжу слід прийняти душ і подбати про шкірному покриві за допомогою спеціалізованих зволожуючих кремів.

6. Важливо не засипати на пляжі, так як це може викликати серйозні проблеми зі здоров’ям, при яких допомогу зможе надати лише кваліфікований медичний спеціаліст.

7. За умови, що з’явилося бажання отримати рівний і красивий загар по всьому тілу, варто робити це дуже акуратно. Безпечними годинами для отримання такого засмаги є наступне час доби: з 8 до 11 години ранку, з 4 до 9 годин дня. Не слід лежати на пляжі в період агресивного сонця – під час обіду. Агресивне сонці з 11 до 4 годин дня найчастіше сприяє поганому самопочуттю і появи небажаних патологій.

Слід завжди пам’ятати про те, що засмага корисна тільки за умови правильного його отримання, а також може призвести до згубних наслідків у разі порушення правил щодо застосування сонячних ванн.

Уважніше і обережніше ставитися до стану свого організму. При появі перших ознак поганого самопочуття після приходу з вулиці після тривалої прогулянки або з пляжу в літній ясний день, слід звернутися до медичного фахівця. Він допоможе своїм радою, а також підвищить шанс досить швидкого одужання при виявленні будь-яких недуг, наприклад, сонячного удару.

Користь і шкода настоянки елеутерококу: загальнозміцнюючі властивості. Як настоянка елеутерококу впливає на самопочуття

Елеутерокок – високорослий колючий чагарник сімейства аралієвих, з коренів якого готують цілющу настоянку на основі етилового спирту 40%. Цей препарат належить до лікарських засобів, які розповсюджуються через аптечні мережі, оскільки його ефективність клінічно доведена. Відноситься до групи адаптогенних (тонізуючих), загальнозміцнюючих препаратів, які стимулюють нервову та імунну систему.

Корисні властивості настоянки елеутерококу

У коренях цієї рослини міститься безліч корисних речовин:

· вітаміни А, С, Д, Е, В1, В2, В6, В9;

· мінерали (калій, кальцій, натрій, мідь, фосфор, цинк);

· камедь – смолиста речовина, що змінює кількість насичених жирів, знижує рівень холестерину, допомагає засвоєнню корисних речовин;

· алкалоїди – азотовмісні сполуки, які збудливо діють на нервові імпульси, які прискорюють всі нервові реакції і процеси;

· флавоноїди – поліфенольні сполуки, рослинні глікозиди, які надають бактерицидну дію, зміцнюють стінки капілярів, зменшують набряклість, сприяють швидкій регенерації (відновленню) органів.

· ефірні олії надають антисептичну дію, володіють антистресовою, стабілізуючим ефектом.

Глікозиди (елеутерозиди) – головний компонент настоянки з елеутерококом. Кумарини відомі своїм судинорозширювальну дію, вони перешкоджають утворенню тромбів. Тритерпенові сполуки мають протизапальну, спазмолітичну дію. Ці натуральні фітоестрогени стимулюють вироблення ендорфінів («гормонів щастя») і допомагають синтезувати ферменти, які прискорюють ліпідний (жировий) обмін.

Фармацевти виділяють кілька основних показань, при яких ефективно застосування настоянки елеутерококу.

· Адаптагенное засіб, що тонізує нервову систему, усуває ознаки нервового розладу, підвищує розумові та фізичні здібності. Збільшує енергійність, усуває симптоми втоми і депресії.

· Загальнозміцнюючий засіб при авітамінозі, зміцнює захисні властивості організму в період стресів, надмірних навантажень, епідемій вірусного походження.

· Настоянка з елеутерококом нормалізує тиск, поліпшує мозковий кровообіг і допомагає серцево-судинної системи, попереджає виникнення атеросклерозу.

· Регулює обмінні процеси, бере участь у розщепленні жирів, нормалізує рівень холестерину і показники глюкози в крові. Сприяє більш інтенсивному схудненню.

· Благотворно впливає на статеву активність, викликає підвищений потяг. Пом’якшує симптоматику клімаксу на фоні менопаузи.

Способи застосування настоянки з елеутерококом

Препарат приймають в руслі комплексної терапії за призначенням лікаря або в профілактичних цілях при багатьох захворюваннях:

· атеросклероз, підвищений вміст холестерину;

· при анемії та імунодефіцитних явища

· гіпотонія, вегето-судинна дистонія;

· астенічний синдром, виснаження організму після різних психофізіологічних навантажень;

· при порушеному периферичному кровопостачанні («холодні ноги»);

· депресії, неврози, стреси, при підвищеній нервовій збудливості, перевтомі, втоми, у відновний період;

· для нормалізації вуглеводного обміну і зниження глюкози в крові;

· при запальних захворюваннях ШКТ, в тому числі, жовчного міхура;

· при загальних інфекційних захворювань (вірусних і грибкових);

За допомогою цієї настоянки чоловіки здатні підвищити потенцію і усунути еректильну дисфункцію. Настоянка з елеутерококом покращує загальний стан жіночого організму при клімаксі, нівелює «припливи» і перепади температури.

Дозування препарату залежить від лікувальних показань і загального стану пацієнта, підбирається досвідченим шляхом, оскільки одне і те ж кількість в окремих випадках може викликати різний ефект.

Дорослим призначають по 20-30 крапель 2-3 рази на день після прийому їжі, настойку розбавляють водою в пропорції 1/2. Коли пацієнт важить більше 80 кг, дозу збільшують на 10 крапель. Можна заміряти дозування таким чином: 10 крапель рідкого засобу – це 1 см. куб. в шприці, що спрощує задачу по визначенню потрібної дози.

Тривалість лікувально-профілактичного курсу становить від 2 до 4 тижнів, після цього настає перерва на 2 тижні, при необхідності схему застосування повторюють.

Настоянка з елеутерококом для зовнішнього використання

Спиртовий екстракт елеутерококу застосовується як антисептичний і загоювального кошти, яке усуває мікробне зараження і прискорює регенерацію шкірного покриву.

Настоянку розводять у пропорції 1/2-1/4, що залежить від індивідуальної чутливості, і змазують потрібні ділянки або прикладають змочену в настоянці марлеву серветку на 10-15 хвилин.

· При акне і закупорки сальних проток протирають приготованим розчином умытое обличчя вранці і ввечері. При цьому можливе пероральне застосування даного препарату або інших протизапальних засобів.

· Себорею, лущення шкіри на голові, випадання волосся можна зупинити таким способом: 2 ст. л. настоянки розводять в 0,5 склянки теплої води і втирають в шкіру голови 2 рази на тиждень, через кілька годин можна змити звичайними засобами.

Можна додати 2 ст. л. настоянки бальзам-ополіскувач, після якого волосся водою не промивають. Специфічний запах настоянки випаровується у міру висихання волосся і потім практично не відчутний.

Приготування настоянки з елеутерококом в домашніх умовах

100 грамів сушеного сировини (коренів елеутерококу) подрібнити, залити 0,5 літра горілки, самогону або розведеного спирту, використовуючи для цього скляну ємність з герметичною кришкою або пробкою. Помістити в темне, прохолодне місце і щодня збовтувати протягом місяця. Процідити через кілька шарів марлі, щільно закрити і зберігати в недоступному для дітей місці.

У таку корисну настоянку елеутерококу можна додавати різні продукти бджільництва і фітокомпоненти: траву (звіробій, календулу), цедру лимона або грейпфрута, ягоди барбарису, кизилу та інші за бажанням.

Протипоказання до застосування настоянки елеутерококу

Шкода від застосування препарату може бути зумовлена передозуванням препарату або недотриманням правил застосування. Не приймають препарат у разі алергії на біокомпоненти в його складі або на етиловий спирт. Обережно слід приймати препарат у другій половині дня, щоб уникнути зайвої збудливості і не порушити сонні цикли.

Протипоказано вживання настоянки віком до 12 років та існують обмеження щодо концентрації препарату до 18 років. В період вагітності і лактації допускається застосування настоянки в якості додаткового засобу при гіпотонії, запамороченні, ослабленому імунітеті. При загостренні хронічних захворювань ШЛУНКОВО-кишкового тракту, ЦНС, сечостатевої системи, а так само при гіпертонії (підвищеному артеріальному тиску) і аритмії.

Протипоказано одночасне застосування препарату з такими засобами: барбітурати, транквілізатори, антидепресанти і психостимулятори.

Комп’ютерна томографія шкода чи користь? Показання до застосування комп’ютерної томографії без шкоди для організму

Медицина не стоїть на місці і розвивається разом з людством, що і стало причиною появи комп’ютерної томографії. З її допомогою можна здійснити повну діагностику організму та скелета людини, що сприяє призначенню більш точного діагнозу. Тим не менш комп’ютерна томографія шкодить при кожному обстеженні.

Що таке комп’ютерна томографія?

Цей термін все частіше звучить на вустах медиків, і прописується в призначеннях для пацієнтів. Процедура здійснюється в спеціально розробленому апараті, що складається з гентрии столу. На зовнішній стороні кільцеподібної установки розташовується променева трубка і датчики зворотного зв’язку.

Комп’ютерна томографія – це свого роду звичний всім рентген, але є більш деталізованим і точним. Якщо у старої «версії» можна було побачити тільки верхні шари скелета і організму, то інноваційна варіація здатна всього людини пошарово просканувати до найменшої деталі. Судини, метастази пухлини, різного роду аномалії – все це буде видно на отриманих знімках. Комп’ютерну томографію умовно можна розділити на три етапи:

· Сканування – вузькі пучки випромінювання рухаються по колу навколо тіла людини, здійснюючи поверхневе сканування.

· Підвищена запис сигналу – сигнальні хвилі перетворюються в комп’ютерний код, який і є причиною здійснення поглибленого сканування. Саме на цьому етапі тіло людини ділиться на деталізовані шари.

· Аналіз зображення – на цьому етапі медичний працівник отримує знімки в деталізованому високій якості, на основі яких відбувається подальше постанови діагнозу.

Принцип роботи є наступним: датчики на основі зворотного сигналу фіксують зміни, потім відправляють у аналізатор, розташований в комп’ютері. На наступному етапі надана інформація піддається розшифровці і друку рентгенівських знімків з кроком 1-5 міліметрів досліджуваної частини тіла. Таким чином людське тіло можна розглянути з неймовірною деталізацією.

Примітка: в залежності від призначення, медичний працівник має можливість в ручному режимі встановити спосіб, за яким буде здійснюватися діагностика: спіраль, круг.

Причини застосування комп’ютерної томографії

Дана процедура є всесвітньо визнаною і сприяє визначенню багатьох захворювань, які неможливо визначити з допомогою звичайного обстеження і рентгена. Варто відзначити, що на знімку КТ видно кістки і, навіть якщо в організмі присутні металеві елементи, вони є не перешкодою під час здійснення діагностики.

Комп’ютерна томографія, шкоди на організм якої мінімальний, застосовується у таких випадках:

1. У кардіології, коли необхідно отримати знімок про певну фазу роботи серця.

2. При необхідності отримати інформацію про судинах, пухлинах, метастазах та інших фізіологічних аномалій, що виникають в організмі людини.

3. Застосовується з метою детального вивчення певної частини тіла, аж до визначення патології суглобів.

4. Призначається при переломах і серйозних вивихах, з метою визначення серйозності випадку.

Примітка: комп’ютерна томографія здійснюється виключно за призначенням лікаря пацієнта, і не може бути застосована як буденна процедура загального щорічного обстеження.

Комп’ютерна томографія: шкода

Під час проходження процедури тіло людини зазнає опромінення рентгенівськими променями, тим не менш для здорового пацієнта шкоду непомітний, і з часом ніяк себе не проявляє. Справа в тому, що при попаданні небажаних елементів в організм, імунна система починає активну боротьбу, і практично завжди викорінює майбутню проблему на початковому етапі.

В історії медицини не було зафіксовано випадків, коли комп’ютерна томографія шкодила настільки глобально, щоб у результаті в організмі людини почали утворюватися ракові клітини. Теоретично це можливо і навіть реально, але для цього необхідно піддавати себе частого опромінення і нехтувати встановленими медиками нормами.

Рекомендовані норми

Для того, щоб комп’ютерна томографія шкодила мінімально, було встановлено норми, при яких тіло людини отримує певну дозу опромінення. Розглянемо кілька найбільш поширених процедур, а також їх наслідки у цифровому еквіваленті:

· Комп’ютерна томографія органів черевної порожнини і тазу — 10 м3в;

· Обстеження голови — 2м3в;

· Томографія грудної клітки — 7м3в;

· Мамографія — 0,4 м3в;

· КТ хребта — 1,5 м3в;

· Внутриротовая рентгенографія — 0,005 м3в.

Примітка: разове проходження комп’ютерної томографії шкодить так, як близько трьох років, прожитих у природному середовищі. Між процедурою КТ рекомендуємо робити проміжки від 6 до 12 місяців.

Можна перевищувати дозування

У процесі здійснення процедури тіло людини отримує невелику дозу опромінення, тому нехтувати рекомендаціями категорично не радимо. Бар’єр, який встановлений на одну дорослу особину, протягом року становить 150м3в. Для маленької дитини цей показник у кілька разів нижча, а також якщо людина хвора – планка знижується.

Медики вкрай не рекомендують досягати встановленого бар’єру, а перевищувати тим більше, оскільки це може спричинити за собою наступні моменти:

· Мутацію клітин.

· Освіта і поширення ракових клітин.

· Зміна складу крові.

· При частому опроміненні знижується ресурс організму і наступає передчасна старість.

Висновок: комп’ютерна томографія шкодить організму людини однозначно, але при правильному дозуванні негативний вплив знижується до мінімуму. Важливість КТ в медицині виправдана, і на сьогоднішній день тільки вона здатна діагностувати багато захворювань, які неможливо визначити з допомогою інших процедур.

Про користь віброплатформи для організму людини. Наявність протипоказань при використанні віброплатформи для схуднення

На сьогоднішній день торговельні точки являють велику кількість тренажерів різних типів, серед яких досить затребуваним є віброплатформа.

Судження про неї досить суперечливі, тому слід дати тренажеру об’єктивну оцінку для того, щоб визначитися з покупкою.

Про принцип дії віброплатформи

Даний тренажер базується на ефекті вібрації: такий вплив впливає на скорочення і багаторазове розслаблення м’язів людини за принципом міостимуляторів. Дані коливання підвищують ефективність функціонування м’язів, що покращує стан тканин.

Така технологія надає вплив і кістках, сухожиллях і кровоносних судинах. Вібрація активно діє по всьому тілу. Тим не менш вона самостійно позбавитися від зайвих кілограмів не дасть; для потрібного результату потрібна активна робота, а не пасивна стійка на платформі.

Віброплатформа і її користь для здоров’я організму людини

Даний виріб займається вирішенням проблеми целюліту і зайвих кілограмів. Такі установки пов’язані з ефектом масажу на тканинні системи, даючи кисневе насичення, що позитивно впливає і на їхню роботу, і на зовнішній вигляд.

Пристрій віброплатформи виключає ризик підвищених навантажень на серце. Людина не відчуває втому, навіть займаючись довгими годинами, що приверне увагу тих, хто за станом здоров’я не повинен зазнавати відповідних навантажень.

У будь-якому випадку людина піддає тіло певної активності, без якої схуднення початися не може.

Якої шкоди може завдати використання віброплатформи

Безумовно, біомеханічна вібраційна платформа приносить користь при її грамотному використанні. Однак, негативні моменти також присутні, і пов’язані вони з наявністю у людини певних станів:

1. Перенесена операція. Вплив коливань на внутрішні органи забороняють тренування на тренажері в період реабілітації. Є також потенційна небезпека розбіжності швів.

2. Очікування дитини і його годування груддю. Тренування на такій платформі здатна вплинути на можливе відшарування плаценти і майбутній викидень. А після того, як жінка народила дитину, їй необхідно утриматися від занять ще три місяці. Також не радять застосовувати прилад при лактації в силу його можливого негативного ефекту на гормональну секрецію.

3. При наявності шунтування використання віброплатформи ліквідує його позитивний вплив на організм.

4. Для хворих епілепсією існують всі ризик появи нападів.

5. Якщо у людини є заміни якихось органів на штучні, то можливі проблеми з їх функціонуванням або навіть їх повну відмову.

6. При наявності протезів їх обов’язково знімають. А власники металевих виробів в тілі можуть випробувати тканинні ушкодження, відчути велику крихкість кісток і деяку деформацію суглобів. Протипоказаний прилад і при штучних суглобах.

7. Даючи повну навантаження на м’язи, хворі на діабет провокують сильні скачки цукру в крові.

8. Присутність різних пухлин, запалень та підвищеної температури також роблять використання приладу неможливим, адже при них, забороняється прогрівання в будь-якому вигляді.

9. При наявності каменів у нирках і жовчному міхурі можна спровокувати негативний вплив закупорювання каналів.

10. Категорично заборонено застосування виробу при крихких кістках.

11. Важливо не займатися людям, які перенесли інфаркт або інсульт або мають проблеми з тромбозным станом.

12. При наявності грижі заняття погіршать стан.

13. У тих, хто страждає мігренню або менструальними проявами, віброплатформа спровокують більш часті і хворобливі напади під час тренувань. Більше того, відомі випадки, коли під час занять відбувався розрив кісти яєчника.

14. Якщо у людини є проблеми з очної сітківкою, то при заняттях є ризик її відшарування, то при певному запущении призведе до втрати зору.

15. При наявності пошкоджень шкіри поверхню тренажера може стати провокатором подальшого прогресування захворювань.

Тому перед бажанням роботи на новому фігурою, необхідно проконсультуватися з фахівцями.

Про специфіку занять на віброплатформе

Займатися на тренажері можна по-різному. На першому етапі ознайомчого плану – чверть години активних дій. А реальне корисне заняття – повноцінні півгодини з режимом від частоти 30 Гц.

Можливий варіант і навантаження неквапливого типу. З такою платформою можна займатися і медитативним спортом. Взагалі вправи функціонального плану з ефектом виброусиления дають користі в рази більше, впливаючи на роботу всіх м’язів.

В якості прикладів підібрані наступні вправи:

1. Підніматися на носки неквапливим чином, щоб опрацювати стегна і гомілки.

2. Повільно присідати і одночасно піднімати руки вгору.

3. Нахилятися в бік для опрацювання косих м’язів.

4. Проводити віджимання.

Рекомендується вивчення основ класичних вправ на підлозі і далі їх перенесення вже на тренажер. Для занять важливо приготувати чисті шкарпетки та взуття на тонкій підошві. Для більшого ефекту бажано провести розминку у вигляді присідань і нахилів і розташувати тренажер в зручному місці з достатнім простором для виконання тренувань.

Отже, чи можливо уникнути фізичних вправ, застосовуючи віброплатформу? При бажанні схуднути цього не вдасться, але якщо потрібно лише тонізування, то застосування виробу можна лише з пасивним пошуком. Існує і режим масажу, що при зручному розташуванні тіла дає глибоке розслаблення і відчуття умиротворення.

Важливо також розуміти, що однією віброплатформой проблеми зайвої ваги вирішити неможливо. Заняття не принесуть користі без здорового харчування, а струнка фігура – це робота в комплексі, де визначення фітнесу «для ледачих» недоречні.

Напевно ми станемо коли-небудь свідками відкриття капсул стрункості для швидкого перетворення фігури. А поки необхідно слідувати мудрій правилом: їжі – менше, а руху – більше. В останньому вам якраз і допоможе віброплатформа.