Архив за месяц: Октябрь 2017

Гінеколог

Опубликовано автором
Ответить

Гінеколог – лікар, який займається лікуванням захворювань, патологічних процесів та аномалій репродуктивної системи жіночого організму. Гінеколог займається веденням вагітності, жінку консультує щодо догляду в післяпологовий період.

Якими захворюваннями та патологіями займається лікар?

У компетенції гінеколога знаходяться захворювання, патології внутрішніх органів сечостатевої системи у жінок. Займається фахівець діагностикою, лікуванням, складанням профілактичних програм, визначенням і веденням вагітності. Гінеколог лікує такі хвороби:

  • запальні процеси сечовивідних шляхів – цистит, уретрит;
  • онкологічні новоутворення – маткова міома, рак яєчників, маткових дисплазія;
  • хвороби, що передаються під час незахищеного статевого акту, кандидоз, хламідіоз, мікоплазмоз, гонорея, трихомоніаз;
  • хвороби зовнішніх і внутрішніх статевих органів запального характеру – вульвіт (запалення на малих і великих губах), вульвовагініт (запалення стінки піхви), кольпіт, вагініт, сальпінгоофорит, цервіцит;
  • патології, що розвиваються з причини гормонального збою – освіта кісти на жовтому тілі, кіста яєчника, полікістоз, ендометріоз (патологічне розростання внутрішнього шару матки);
  • позаматкова вагітність;
  • свищі на геніталіях;
  • туберкульоз статевих органів;
  • кровотечі з матки.

Займається гінеколог також лікуванням таких патологічних станів, як порушення сечовипускання (нетримання), опущення матки.

Симптоми, за наявності яких необхідно звернутися до гінеколога

Захворювання і патології органів сечостатевої системи, якщо їх не розпізнати своєчасно і не провести відповідного лікування, можуть призвести до ряду важких ускладнень. Жінка, яка уважно ставиться до стану свого здоров’я, повинна відвідувати гінеколога не рідше 2 разів у рік, у межах планового огляду. У таких випадках необхідно відвідати лікаря поза планового походу:

  • біль і печіння під час сечовипускання;
  • виділення з піхви з неприємним запахом;
  • відсутність місячних більше 1-2 тижнів;
  • свербіж статевих органів;
  • почервоніння, запалення статевих органів;
  • біль під час інтимної близькості;
  • тривалі місячні з рясними виділеннями.

Показання до екстреного візиту

Виявивши у себе перераховані вище ознаки, жінки можуть відкласти візит до гінеколога на кілька днів. Але є ряд патологічних станів, при прояві яких звернутися до лікаря необхідно негайно:

  • сильна біль у нижній частині живота з підвищеною температурою тіла;
  • кровотеча під час вагітності;
  • погіршення загального стану організму після лікарських маніпуляцій на статевих органах.

У таких випадках жінці потрібно відразу ж звернутися до лікаря, краще це зробити, викликавши швидку допомогу.

Консультація гінеколога – як проходить візит?

На прийомі у гінеколога лікар опитує пацієнтку щодо її скарг на певні симптоми. Лікарю потрібно розповісти, ознаки якого характеру і інтенсивності присутні, як давно вони з’явилися і після чого, були випадки гінекологічних захворювань, як давно ведеться статеве життя і з якою регулярністю.

По закінченні опитування лікар оглядає жінку на гінекологічному кріслі, оцінюючи стан органів статевої системи, їх слизової оболонки. Для огляду використовується гінекологічне дзеркало. Дана процедура не викликає больових відчуттів, крім тих випадків, коли у жінки є запалення.

При підозрі на інфекційні захворювання береться мазок зі слизової оболонки піхви. Якщо на прийом до гінеколога приходить вагітна жінка, при відсутності будь-яких патологій і скарг, огляд на гінекологічному кріслі не проводиться. Лікар тільки розпитує про стан здоров’я, аналізує результати лабораторних досліджень.

Дитячий гінеколог – специфіка перших оглядів

Оглядом, діагностикою та лікуванням захворювань статевих органів у дівчаток займається дитячий гінеколог. Перший візит повинен проходити у віці 11-12 років. Надалі регулярність оглядів повинна бути 1-2 рази на рік, навіть при відсутності будь-яких скарг. В такому віці огляд дівчаток на гінекологічному кріслі не проводиться, за умови, що немає ніяких скарг.

Якщо у дівчини, яка ще не почала статеве життя, виникли ускладнення, огляд проводиться не вагінально, а ректально. Шляхом введення пальця в пряму кишку і зондування матки та придаткових органів. Робиться це потім, щоб не пошкодити невинну пліву.

Лабораторні аналізи та інструментальні методи діагностики

Для діагностики стану органів сечостатевої системи і підтвердження первинного діагнозу після гінекологічного огляду пацієнтка буде спрямована на здачу лабораторних аналізів і проходження інструментальних методів діагностики:

  • аналіз мазка зі слизової оболонки піхви на інфекційного збудника;
  • загальний і біохімічний аналіз крові;
  • аналіз сечі, проведення бактеріологічного посіву урини при підозрі на цистит.

При необхідності уточнення діагнозу проводиться консультація з іншими лікарями – онкологом, мамологом.

Правильна підготовка до гінекологічного огляду

Отруюючись на консультацію до лікаря, жінка повинна бути готова до здачі аналізів.

Щоб результати аналізів були максимально достовірними і інформативними, потрібно дотримати певні заходи підготовки:

  • провести гігієну статевих органів, не використовуючи ароматизовані засоби;
  • спринцювання виключаються;
  • за 2 доби до огляду необхідно утриматися від статевої близькості.

На консультацію необхідно взяти календар менструації (якщо жінка його не веде, вона повинна по пам’яті сказати дату початку і закінчення останніх місячних). З собою жінка повинна взяти шкарпетки, пелюшку, разовий комплект для гінекологічного огляду (потрібне не завжди), вологі серветки.

Візит до гінеколога для визначення вагітності

Якщо після інтимної близькості у жінки не почалися місячні в термін, це може бути ознакою вагітність, що настала. Більшість жінок для діагностики використовують експрес-тест, куплений в аптеці.

Коли вагітність буде підтверджена двома смужками на тесті, необхідно звернутися до гінеколога для уточнення терміну вагітності та отримання рекомендацій щодо подальших дій жінки.

Для визначення вагітності використовуються наступні методи:

  • ультразвукова діагностика;
  • аналіз крові на визначення ХГЛ (гормон вагітних);
  • гінекологічний огляд, під час якого лікар відзначає зміни в матковій області, властиві вагітності.

Гінеколог може тільки діагностувати факт успішного зачаття, подальшим веденням вагітності займається акушер-гінеколог.

Де приймає лікар і як записатися на прийом?

Гінеколог приймає в лікарнях, сімейних амбулаторіях і поліклініках, жіночих консультаціях. Якщо немає екстреного випадку, рекомендується заздалегідь записатися на прийом, вибравши зручний для себе час, і відразу уточнити всі нюанси підготовки по телефону.

Геронтолог

Опубликовано автором
Ответить

Геронтологія – медична галузь, що займається соціальними, біологічними та психологічними аспектами вікових змін в організмі.

Лікар-геронтолог – особливості професії

По суті, лікар-геронтолог – медичний спеціаліст, сфера діяльності якого схожа з терапевтом, але з тим нюансом, що займається він тільки пацієнтами літнього віку. Наступні функції геронтолога відрізняють його від інших спеціальностей:

  • індивідуальний підхід до вибору лікування тих чи інших захворювань у людей похилого віку з урахуванням фізіологічних процесів старіння – зневоднення, уповільнення метаболізму;
  • призначення лікарських препаратів та їх дозування для літніх пацієнтів;
  • проведення діагностики з урахуванням вікових змін;
  • соціальний захист пацієнтів похилого віку.

Багато процесів в організмі, які є патологією в молодому, середньому віці, є фізіологічною нормою для людей похилого віку, і це необхідно враховувати, проводячи медичну діагностику. Особлива увага приділяється дозуванні препаратів для таких пацієнтів, яка відрізняється від загальноприйнятих норм терапії.

Чим займається спеціаліст і що входить в перелік його обов’язків?

Геронтолог займається діагностикою та лікуванням захворювань і порушень роботи внутрішніх органів, які виникають унаслідок фізіологічних процесів старіння. Мова йде про патологіях функціонування систем життєзабезпечення, які протікають в хронічній стадії, не лікуються, а купірування симптоматики здійснюється за рахунок проведення підтримуючої терапії і виконання профілактичних заходів.

Другий аспект даної медичної професії – дослідження емоційних і психологічних моментів старіння. Геронтолог дає пацієнтам рекомендації щодо правильного дотримання гігієни. Вікова група пацієнтів – від 60 років і старше. Фахівець проводить діагностику хронічних хвороб, властивих людям в літньому віці, призначає індивідуальну терапію.

Нюанси медичної діяльності геронтолога

Лікар даного напрямку повинен мати базові знання всіх медичних галузей. Особливо пильна увага приділяється моральному та психологічному аспекту. Більшість пацієнтів похилого вікової групи потребують того, щоб їм співчували, уважно вислуховували, підтримували.

Геронтолог повинен бути добре обізнаний в анамнезі кожного свого пацієнта, знати про те, які інструментальні методи діагностики і лікарські препарати протипоказані. Призначаючи лікування, якщо є необхідність проведення хірургічного втручання, лікар повинен зіставити можливі ризики. Якщо операція має високу ймовірність ускладнень, вона замінюється консервативним лікуванням.

Лікування та профілактика захворювань – важливі складові роботи геронтолога. лікар забезпечує догляд за пацієнтом, пояснює, як проводити самообслуговування, полегшуючи цей процес.

Як геронтолог проводить консультацію?

На прийомі лікар проводить обстеження, діагностує захворювання і патології, оцінює фізіологічні особливості організму. Особлива увага приділяється вивченню способу життя літнього пацієнта, який може негативно впливати на стан пацієнта.

Складається детальний анамнез, на підставі якого геронтолог розписує план лікування. Робота геронтолога спрямована на надання допомоги пацієнту довгострокового характеру:

  • складання плану крапельниць;
  • заходи щодо продовження пацієнту можливості вести самостійний догляд за собою;
  • профілактика, спрямована на поліпшення фізичного та емоційного стану;
  • допомогу в адаптації до мінливого стану організму;
  • якщо пацієнт виявляється в стаціонарі, геронтолог консультує щодо дозувань призначених препаратів, встановлює контроль прийому медичних препаратів.

Геронтолог – всеосяжна професія по догляду та підтримці нормального стану здоров’я у літніх пацієнтів. Входить в обов’язки лікаря оповіщення родичів похилого пацієнта про його стан.

Як попередити Альцгеймера – що радить геронтолог?

Хвороба Альцгеймера – важка патологія, невиліковна, що характеризується погіршенням пам’яті та розумових здібностей у людей похилого віку. Медицині не відомі процеси, що викликають дану хворобу, але є ряд профілактичних заходів, виконання яких допоможе значно скоротити ризики розвитку старечого недоумства:

  • відмова від шкідливих звичок;
  • правильне харчування;
  • заняття спортом;
  • попередження травм голови;
  • дотримання заходів безпеки, якщо людина в активний період життя працює зі шкідливими речовинами, важкими металами та їх сполуками;
  • регулярне проходження медичного огляду;
  • постійний розвиток пам’яті і розумових здібностей – розгадування кросвордів, читання, вивчення іноземної мови.

Ризики розвитку Альцгеймера у людей, які постійно займаються своїм розвитком, дуже низькі.

Якості, якими повинен володіти геронтолог

Робота з літніми людьми важка. Людина, що вибирає професію геронтолога, повинен володіти рядом певних якостей. Щодо морального аспекту, лікар повинен бути чуйним і уважним, вміти слухати та співчувати, пояснювати, переконувати та знаходити компроміс.

Щодо професійної діяльності, геронтолог повинен мати знання про сучасних діагностичних методів і видів лікування. Геронтологія передбачає тісний контакт з іншими медичними спеціальностями – кардіологією, неврологією, гастроэнтерологией.

Гепатолог

Опубликовано автором
Ответить

Гепатолог – медичний спеціаліст, який займається діагностикою, лікуванням і профілактикою захворювань і патологій печінки. Залежно від вузької спеціалізації, гепатологія має кілька відгалужень – дитяча та інфекційна.

Функціонування печінки, яким займається спеціаліст

Печінка і жовчний міхур – два органи травної системи, які тісно пов’язані один з одним, беруть участь в одних процесах, регулюючи і підтримуючи в нормальному стані роботу шлунково-кишкового тракту. Функції печінки:

  • розщеплення жирів;
  • регулювання процесу метаболізму;
  • утворення кров’яних білків – альбуміну, глобуліну;
  • регулювання роботи наднирників і щитовидної залози у продукуванні гормонів;
  • відповідає за засвоюваність мікро — і макроелементів – цинку, кобальту, фосфору.

При порушенні одне з цих процесів лікуванням пацієнта займається лікар-гепатолог, діагностуючи печінку разом з жовчним міхуром.

Захворювання, на яких спеціалізується гепатолог

Дане лікарське напрям охоплює хвороби та патології печінки та захворювання жовчних протоків, жовчного міхура, дисфункція яких викликає відхилення в роботі печінки. Перелік захворювань, якими займається гепатолог:

  • усіма формами гепатитів;
  • цирозом;
  • легкими та тяжкими формами алкогольної інтоксикації;
  • токсоплазмозом;
  • захворюванням легіонерів;
  • каменями в жовчному міхурі;
  • хворобою Боткіна;
  • гемохроматоз;
  • холангітом;
  • мононуклеозом інфекційного типу.

Якщо виявляється онкологічне новоутворення, лікуванням буде займатися лікар-онколог.

У яких випадках звернення до гепатологу є необхідним заходом?

Багато печінкові захворювання не мають яскраво вираженої симптоматичної картини на ранніх стадіях розвитку, і пацієнт не може знати, що хворий.

Консультація у лікаря повинна проходити не рідше 1 рази в рік при відсутності яких-небудь ускладнень з боку травного тракту, і 2 рази на рік, якщо є генетична схильність, яких людина раніше переніс яке-небудь захворювання печінки. Ознаки, при виявленні яких, необхідно негайно відвідати лікаря:

  • зміна кольору шкірних покривів і слизових оболонок на жовтий відтінок;
  • больовий синдром у правому боці;
  • поява гіркуватого присмаку у роті;
  • напади нудоти після прийому їжі;
  • часті відрижки з неприємним присмаком;
  • знебарвлення калових мас;
  • потемніння урини;
  • часто кровоточиві ясна;
  • ослаблення й млявість, аж до повного занепаду сил;
  • апатичний стан;
  • постійний свербіж на шкірі.

Дані симптоми вказують на наявність патологій в травній системі. Деякі з них неспецифічні і можуть бути пов’язані з порушенням роботи кишечника або шлунка. Інші симптоми, наприклад, пожовтіння шкіри та слизових оболонок, знебарвлення калу, притаманні патологій печінки.

Як проходить консультація гепатолога і що необхідно розповісти лікареві?

На прийомі лікар оглядає пацієнта, проводить пальпацію черевної порожнини. Лікар розпитає про те, які симптоми виявив у себе пацієнт, коли вони виникли, були випадки захворювань печінки і інших органів травної системи в минулому.

Збирається анамнез пацієнта, лікар з’ясовує його гастрономічні пристрасті, наявність шкідливих звичок. Для отримання точної картини стану органу призначається медичне обстеження.

Перелік лабораторних аналізів та інструментальних методів діагностики

Стандартні аналізи, необхідні для отримання інформації про стан пацієнта, наступні:

  • загальноклінічний аналіз крові;
  • дослідження крові на біохімічні показники;
  • аналіз урини (загальний);
  • обстеження ультразвуком внутрішніх органів травної системи.

Додатково використовуються діагностичні методики, орієнтовані на визначення стану печінки:

  • кал на визначення стеркоблина;
  • кров на визначення кількості еритроцитарних і ретикулоцитарных клітин;
  • МРТ;
  • УЗД печінки і жовчного міхура;
  • КТ;
  • кров на наявність патогенних вірусів – цитомегаловірусу, вірусу Епштейн-Барра, герпесвируса.

Якщо виникла підозра на важкі патології, наприклад, онкологічні новоутворення, проводиться біопсія м’яких тканин органу. Така процедура здійснюється під місцевою анестезією. Після взяття біологічного матеріалу пацієнт на 3-4 години залишається в лікарні під наглядом лікарів.

У разі наявності симптомів, характерних для гепатиту Е, пацієнту необхідно здати кров на визначення концентрації гемоглобіну. Якщо патологія викликана поразкою її тканин інфекційним збудником, лікуванням пацієнта буде займатися вузьконаправлений спеціаліст гепатолог – інфекціоніст.

Специфіка роботи дитячого гепатолога – які хвороби лікує?

Ознаки дисфункції печінки у дітей аналогічні клінічній картині у дорослих:

  • сонливість;
  • кровоточивість з ясен;
  • жовтизна шкірних покривів і слизових оболонок;
  • раптова, безпричинна втрата ваги;
  • больові відчуття з правого боку в підреберній області.

Зазвичай в дитячому віці зустрічаються такі патології, як астеновегетативний синдром, інфекційні зараження, гепатит. Якщо у дитини виявлено інфекційне захворювання печінки, лікуванням займається дитячий гепатолог і гепатолог-інфекціоніст.

Які діагностує хвороби інфекційний гепатолог і методики лікування

Спеціалізація інфекційного гепатолога – захворювання печінки, викликані ураженням м’яких тканин органу інфекційної патогенною мікрофлорою:

  • гепатит А;
  • опісторхоз;
  • мононуклеоз інфекційного типу.

Методи лікування – медикаментозна терапія, при важких ураженнях органу – хірургічне втручання. При необхідності проведення операції використовується метод лапароскопії. Медикаментозна терапія передбачає прийом противірусних лікарських засобів та знеболювальних препаратів.

Генетик

Опубликовано автором
Ответить

Генетика – медична галузь, що вивчає закономірність спадщини важких патологій і захворювань. Генетик – фахівець, до якого звертаються перед зачаттям дитини, щоб уникнути появи будь-яких вроджених аномалій. Особливо це актуально в тому випадку, якщо в сімейному анамнезі були випадки народження дітей з генетичними відхиленнями.

Коду є необхідність звернутися до генетику?

Крім наявності в роду випадків народження дітей з аномаліями фізичного та розумового розвитку, що значно збільшує ризики генетичного спадщини, передумовами до звернення до генетика є наступні ситуації:

  • вік вагітної в перший раз жінки старше 35 років;
  • зачаття дитини між чоловіком і жінкою, які перебувають у кровному спорідненні;
  • у одного з батьків відзначається зниження пам’яті і розумових здібностей з віком;
  • випадки частих викиднів у жінок при попередніх вагітностях;
  • безпліддя без видимих на те причин;
  • аномалії розвитку плода попередньої вагітності;
  • ускладнена вагітність з загрозою переривання на ранніх термінах.

Звертатися до генетику необхідно в тих випадках, коли аналіз крові матері, що проводиться на 1 тижні – скринінг, показав високу ймовірність наявності у дитини аномалій розвитку або тяжких патологічних станів.

Фахівець займається розшифровкою скринінгу і направляє на здачу інших, більш розгорнутих аналізів, які підтвердять або спростують первинний діагноз.

Звертаються до генетику і в разі бажання пари зачати дитину певної статі.

Які хвороби діагностує і лікує лікар-генетик?

У компетенції генетика – всі генетичні патології та аномалії. Займається медичний спеціаліст діагностикою, корекцією і профілактикою таких захворювань і патологій:

  • синдром Дауна;
  • відставання у фізичному або розумовому розвитку;
  • генетична схильність до алкоголізму;
  • муковісцидоз;
  • дистрофія миотонического типу;
  • синдром Вольфа-Хиршхорна;
  • синдром котячого крику;
  • різні види мутацій;
  • синдром Патау;
  • синдром Едвардса, а також багато інші патології та аномалії.

Більшість цих захворювань не підлягають лікуванню, можлива тільки їх коригування за умови легкої стадії аномалії. Завдання генетика полягає в тому, щоб на основі біологічного матеріалу обох батьків виявити ймовірність розвитку даних патологій у дитини.

Якщо ризики високі, парі рекомендується зачати дитину шляхом екстракорпорального запліднення. Суть такого методу – запліднити декілька яйцеклітин і провести їх ретельну генетичну діагностику. Після цього вибрати здоровий біологічний матеріал, який і буде підсаджений в матку жінки.

Консультація гінеколога – що робити, які питання має вирішити?

Прийом у гінеколога передбачає опитування пацієнтів, здачу ряду медичних аналізів і проходження інструментальних методів діагностики.

На консультації у медичного фахівця необхідно відповісти на ряд питань щодо здоров’я обох партнерів, наявності дітей в родині, народжених з фізичними та розумовими аномаліями, випадки народження мертвих дітей, або наявність мимовільних викиднів у жінок в попередні вагітності.

Лікарем збирається ретельний сімейний анамнез, на підставі якого вираховується ймовірність народження дитини з патологіями. Для отримання більш точної картини стану батьків і виявлення причин ускладнень у плода необхідно пройти повне медичне обстеження.

Які аналізи і методи інструментальної діагностики використовуються генетиком?

Для отримання повної картини стану здоров’я і розрахунку можливої ймовірності наслідування генетичних аномалій проводиться ретельна діагностика. Обстеження включає наступні методики:

  • скринінг;
  • аналіз на каріотип;
  • діагностика ДНК обох батьків;
  • ультразвукове дослідження всіх внутрішніх органів;
  • загальний і розгорнутий аналіз крові;
  • аналіз сечі;
  • біопсія м’яких тканин матки;
  • дослідження хромосомного ряду;
  • діагностика біохімічного маркера жінки.

Проходити всі ці аналізи рекомендується до зачаття дитини. У період вагітності, якщо є підозра на наявність аномалій розвитку плоду, багато методи діагностики неможливо проводити із-за того, що можна пошкодити плід і спровокувати ускладнення.

Проведення дослідження каріотипу

Аналіз на каріотип – важливий метод генетичної діагностики, який вказує на можливі ризики спадщини дитиною важких патологій та ймовірності розвитку аномалій. Для проведення аналізу у матері береться венозна кров.

Щоб результати аналізу були максимально інформативними і точними, необхідно дотримуватися певних правил, здаючи кров. За 3-5 днів до здачі аналізу виключається прийом будь-яких лікарських препаратів, сам забір біологічного матеріалу проводиться тільки на голодний шлунок в ранковий час.

В отриманих результатах прописується нормальна кількість хромосом (46): жіночих 46XX або чоловічих 46XY. При патологічних відхиленнях хромосом зазвичай більше або менше.

Пренатальні методики обстеження

Дані методи передбачають взяття біологічного матеріалу у матері і плода для дослідження на наявність можливих відхилень у розвитку дитини чи ризиків спадкування важких патологій. До інвазивних методів належать:

  • Амніоцентез – аналіз, проведений під час вагітності. В якості біологічного матеріалу виступають навколоплідні води. Термін проведення з 17 по 20 тижня. Можна отримати наступні дані – каріотип дитини, наявність і концентрація певних гормонів і ферментів, здатних вплинути на розвиток плода, ДНК плода.
  • Біопсія хоріону – час проведення – 8-11 тиждень вагітності. Показання до проведення – наявність в сім’ї дитини з генетичними аномаліями. Для взяття біологічного матеріалу проколюється стінка черева та плодовий міхур.
  • Кордоцентез – час проведення – 17 тиждень вагітності. Береться кров з судин пуповини. Які дані можна отримати? Захворювання кровоносної системи, хвороби імунної системи.
  • Эмбриоскопия – час проведення – з 5 по 12 тиждень. Суть методу – введення в матку спеціального приладу, що представляє собою гнучкий шланг. Дослідження проводиться з метою вивчення стану кровообігу у дитини в утробі матері.

    • Більшість з даних інвазивних методик можуть спровокувати ускладнення під час вагітності. Вдаються до них тільки в тих випадках, коли аналіз на скринінг показав високу ймовірність розвитку у дитини вроджених аномалій та вад, або якщо інші, більш безпечні методи дослідження не є настільки інформативними і точними.

    Крім інвазивних використовують неінвазивні методики:

    • УЗД дозволяє визначити різні аномалії у розвитку на різних термінах виношування. В гестаційний період проводиться тричі – 11-12, 20-22 і 30-32 тижні. За показаннями може проводитися кожні 4 тижні;
    • Отримання маркерів і альфа-протеїну, що виробляється плацентою. Їх кількість, не співпадаючий з нормою, вказує на хромосомні патології і вади НС.

    Прийом у генетика – найважливіший етап під час планування зачаття дитини, особливо в тих випадках, коли в роду є випадки народження дітей з аномаліями фізичного або розумового розвитку. Важливо розуміти, що генетик не може вилікувати важкі вроджені патології. Завдання цього фахівця – виявити аномалії або вирахувати ймовірність ускладнень.

    Важким нюансом роботи генетика є моральний та етичний аспект, при виявленні важких патологій у плоду, не підлягають коригуванню, жінці буде запропоновано медикаментозне переривання вагітності.

    Гематолог

    Опубликовано автором
    Ответить

    Гематолог – вузьконаправлений фахівець, що займається вивченням процесів кровотворення, діагностикою стану органів кровоносної системи, їх захворювань і патологій, досліджує склад крові і визначає причини відходження від норми.

    До гематолога звертаються у разі, коли не представляється можливим виявити етіологію того чи іншого захворювання, а також патологічного процесу.

    Що призводить до хвороб?

    Основними факторами, що сприяють розвитку хвороб кровообігу, є:

    • хвороби, що зачіпають кістковий мозок;
    • травматичні пошкодження;
    • порушення кишкової діяльності;
    • спадковість;
    • гестационнный і лактаційний періоди;
    • кровотечі;
    • оперативні втручання;
    • недолік заліза і вітамінів в організмі та ін.

    Головні напрямки діяльності

    Гематолог має три напрямки:

    • загальне, що займається хворобами крові, пов’язаними зі змінами концентрації кров’яних тілець – анемія, лейкопенія;
    • онкогематолог – лікар, що займається діагностуванням, терапією і профілактикою онкозахворювань крові – лейкоз, мієлома, лімфолейкоз;
    • теоретичний гематолог – займається вивченням генетичних патологій кровоносної системи, процесами, що роблять вплив на склад і структуру крові на молекулярному рівні.

    Якими патологіями займається фахівець?

    Лікар-гематолог проводить діагностичне обстеження і лікування хвороб, викликаних змінами у складі та структурі крові. Гематологія поділяється на розділи, обумовлені характером патологічного порушення: загальна і онкометатология.

    Загальний розділ гематології

    • анемія – зниження в кров’яному руслі кількості гемоглобіну – речовини, що відповідає в першу чергу за транспортування по організму кисню і поживних речовин, необхідних для нормального функціонування всіх внутрішніх органів і систем життєзабезпечення;
    • гемофілія – генетичне захворювання, яке характеризується повільною згортанням крові. Дана патологія представляє небезпеку для життя людини, так як невеликий поріз або отримання синці від удару з подальшим розвитком підшкірної гематоми може обернутися великою зовнішньою або внутрішньою кровотечею, яке вкрай важко купірувати;
    • захворювання Вергольфа – патологія крові, в якій значно знижується кількість тромбоцитів. Проявляється у вигляді підвищеної кровотечі.

    Онкогематологічне підрозділ

    • мієлома множинного характеру – онкологія кровоносної системи;
    • мієлолейкоз – генетична патологія крові, має злоякісний характер;
    • лімфолейкоз – злоякісна онкологія крові;
    • лімфома – патологічний стан лімфатичних тканин.

    Займається фахівець консультацією пацієнтів з супутніми захворюваннями, що протікають в хронічній стадії і негативно впливають на стан кровоносної системи, провокуючи зміни концентрації кров’яних тілець.

    Коли необхідно звертатися до фахівця?

    У більшості випадків на огляд до гематолога пацієнта направляють інші лікарі, які не зуміли визначити точні причини погіршення стану пацієнта за своїм профілем. Прийти на консультацію до даного фахівця рекомендується при виявленні у себе таких клінічних ознак:

    • раптові безпричинні напади сильної втоми;
    • постійно підвищені температурні значення тіла;
    • надмірна блідість і синюшність шкірних покривів;
    • часті напади болю в черевній порожнині, причини якої не вдалося з’ясувати після діагностики у інших фахівців;
    • збільшення в обсязі лімфовузлів;
    • довгий час не останавливающаяся кров при травматичних пошкодженнях шкіри;
    • надмірно рясні місячні при нерегулярному циклі;
    • раптово виникає кровотеча з носових пазух.

    Пацієнт буде направлений на огляд гематологом, якщо при здачі аналізів для діагностики інших порушень, в крові були виявлені патологічні зміни та відхилення від нормальних показників.

    Як проходить огляд у фахівця?

    Гематолог проводить зовнішній огляд пацієнта, пальпаторно досліджує стан лімфатичних вузлів для визначення їх діаметра і наявності больового синдрому у пацієнта при натисканні на них. Проводиться ретельний збір анамнезу.

    Пацієнтові необхідно дати відповіді на ряд запитань лікаря – були випадки захворювання крові в сім’ї, присутні хронічні захворювання. Необхідно докладно розповісти лікареві, як давно з’явилися тривожні симптоми, чи є зв’язок між погіршенням стану і наявністю таких факторів, як зміна трудової діяльності, зміна раціону харчування, поява шкідливих звичок і контакту з шкідливими речовинами.

    Приходячи на консультацію до гематолога, необхідно здати розгорнутий аналіз крові та надати лікарю результати лабораторного дослідження.

    Які аналізи потрібно здавати?

    Для отримання повноцінної картини стану пацієнта призначається ряд лабораторних аналізів та інструментальних методик діагностики:

    • ультразвукове дослідження внутрішніх органів, локалізованих у черевному просторі;
    • аналіз крові на визначення кількості кров’яних тілець;
    • здача коагулограми – аналізу, що показує ступінь згортання крові;
    • пункція кісткового мозку – миелограмма;
    • сканування кісткової тканини організму – сцинтиграфія;
    • КТ;
    • біопсія лімфовузла.

    Перед здачею лабораторних аналізів, які передбачають вивчення складу і стану крові, не можна вранці їсти і пити, за 2 дні необхідно відмінити прийом будь-яких лікарських препаратів. Перед парканом біологічного матеріалу пацієнт повинен бути спокійний фізично і емоційно.

    Призначити правильне, ефективне лікування можна тільки при отриманні точних та інформативних результатів аналізу. При необхідності пацієнт буде спрямований на консультації до інших фахівців.

    Гестация і гематолог

    У період вагітності у більшості жінок діагностують анемії (знижений гемоглобін), що сприяє розвитку у плода гіпоксії (кисневого голодування). Відповідно, розвиток малюка може порушитися. При виявленні анемії вагітної призначаються препарати, що нормалізують кількість гемоглобіну в крові.

    Весь гестаційний період супроводжується різними змінами в організмі, у тому числі коливаються показники формених елементів крові і не завжди в кращу сторону. Гематолог допомагає контролювати даний процес і утримувати показники в нормі.

    Розродження завершується рясним крововтратою, тому важливо визначити ступінь згортання крові у вагітної. Для цього гематолог призначає відповідне дослідження крові (коагулограму).

    Дитяча гематологія

    Хвороби кровоносної системи проявляються не тільки у дорослих, але і маленьких дітей. На їх виникнення впливає спадкоємний фактор, неправильне внутрішньоутробний розвиток, різні інфекції, порушення правил штучного годування.

    Дітей лікує дитячий гематолог, використовуючи ті ж методи, що і у дорослих, але перевага віддається більш щадним способом.

    Методи лікування

    Терапія при виявленні патологій кровоносної системи підбирається індивідуально, залежно від діагнозу пацієнта. В більшості випадків проводиться симптоматичне лікування медикаментозними препаратами.

    Захворювання крові, навіть при початковій, легкої стадії їх перебігу, потребують негайного лікування, оскільки можуть призвести до ряду важких ускладнень і стати причиною розвитку серйозних патологій внутрішніх органів.

    Гастроентеролог

    Опубликовано автором
    Ответить

    Гастроентеролог – лікар, який проводить діагностування, терапію і профілактику захворювань і патологій органів травного тракту. Звертатися до гастроентеролога необхідно у разі виникнення будь-яких ускладнень у травної функції.

    Які органи та патологічні процеси лікує гастроентеролог?

    Дана медична спеціальність займається лікуванням всіх захворювань, які призводять до порушення травної функції людського організму:

    • патології шлунка – виразка, гастрит, наявність поліпів, формування онкологічного злоякісного новоутворення або доброякісного характеру;
    • хвороби жовчовивідних шляхів і проток, дисфункції жовчного міхура – дискинезія, холецистит;
    • патології підшлункової залози – панкреатит, онкологія;
    • патології селезінки – формування кіст, ракові пухлини;
    • захворювання кишечника – кишкова непрохідність, коліт, дисбактеріоз, дуоденіт, ентероколіт;
    • захворювання та дисфункція печінки, спровокували порушення процесу травлення;
    • гострі отруєння.

    Консультація лікаря-гастроентеролога може знадобитися у разі, коли захворювання внутрішнього органу, що не входить в травну систему, провокує ускладнення в роботі органів шлунково-кишкового тракту. Відвідати гастроентеролога необхідно при наявності таких супутніх захворювань:

    • гепатити;
    • патології органів сечостатевої системи – пієлонефрит, сечокам’яна хвороба, гінекологічні болю;
    • мононуклеоз інфекційного типу;
    • нефропатія;
    • жовчнокам’яна хвороба.

    При таких патологіях нерідко виникають ускладнення з травною системою, порушується процес травлення і засвоєння їжі.

    З якими симптомами необхідно звертатися до фахівця?

    Будь-які зміни в стані органів травної системи, навіть самі незначні, є приводом для звернення до гастроентеролога. Багато захворювань і патології на ранніх стадіях розвитку можуть не мати яскраво вираженою симптоматичної картини, поступово приводячи до тотального порушення травлення.

    У випадку прояву даної симптоматичної картини необхідно звернутися до лікаря:

    • порушення стільця – часті закрепи або проноси;
    • часті напади болю в животі;
    • прояв нудоти після прийому їжі;
    • сильний метеоризм;
    • пожовтіння шкірних покривів;
    • гіркий присмак в роті;
    • наявність крові в калі;
    • гострий біль у животі після прийому їжі;
    • смердюче дихання;
    • відсутність апетиту;
    • різка зміна смакових уподобань;
    • раптове зниження маси тіла без видимих на те причин.

    Звертатися до гастроентеролога необхідно і в разі харчового отруєння, якщо ознаки інтоксикації – пронос, нудота і блювота, підвищена температура тіла, не проходять або не зменшують свою інтенсивність протягом доби.

    Необхідна консультація лікаря після перенесених хірургічних втручань, коли потрібне коригування раціону під час реабілітаційного періоду. Якщо переважна кількість людей звертаються до лікаря тільки при наявності гострої симптоматичної картини, є пацієнти з певними діагнозами, при наявності яких відвідувати гастроентеролога необхідно не рідше 2-4 разів на рік:

    • тяжка патологія печінки – цироз;
    • важка стадія перебігу рефлюксної патології;
    • захворювання Крона;
    • неспецифічне протягом виразкового коліту;
    • панкреатит, що протікає в хронічній стадії;
    • пацієнти, які перенесли хірургічне втручання по видаленню онкологічного новоутворення.

    Лікар проводить діагностику стану пацієнта, стежить за тим, щоб не виникло ускладнень.

    Головні напрямки гастроентерології

    Гастроентерологія – велика медична галузь, подразделяющаяся на вузькопрофільні спеціальності:

    • гепатологія, що займається хворобами жовчного, печінки і жовчовивідних проток;
    • колопроктологія – вивчає всі відділи товстої і прямої кишки, патологічні зміни на рівні тканин;
    • проктологія – розділ, який відповідає за терапію патологій прямого кишечника (геморою, парапроктита, поліпозу, тріщин та ін);
    • хірургічна гастроентерологія – оперативне лікування органів ШКТ (проводять видалення поліпів, грижових утворень, жовчного міхура, резекцію, зупинку кровотеч);
    • дитяча гастроентерологія – лікування дітей з діагностованими хворобами органів травлення.

    Як проводиться консультація?

    Доктор проводить ретельний опитування пацієнта. Необхідно розповісти, наскільки давно з’явилися неприємні симптоми, з якою періодичністю вони виникають, є взаємозв’язок між прийомом їжі і проявом симптоматичної картини.

    Проводиться огляд, що включає пальпацію черевної порожнини. Пацієнту необхідно сказати, відзначається посилення болю на певних ділянках тіла. Щоб полегшити діагностику, пацієнт повинен уважно і детально описати характер симптомів і їх інтенсивність.

    Аналізи для діагностики

    Поставити діагноз лише за описом симптоматичної картини і скарг хворого практично неможливо, адже ознаки більшості хвороб і патологічних процесів в органах ШКТ не є специфічними. Нудота з нападами блювоти, больовий синдром в животі з порушенням стільця проявляються при більшості діагнозів.

    Лікарем-гастроентерологом призначаються такі лабораторні аналізи та інструментальні методи обстеження:

    • загальноклінічний та розгорнутий аналіз крові;
    • бактеріологічний посів урини;
    • біохімічне дослідження крові;
    • УЗД органів травлення;
    • тест на наявність бактерії хелікобактер;
    • проходження фиброколоноскопии;
    • лабораторне дослідження калу;
    • комп’ютерна томографія;
    • рентген, при необхідності рентген з контрастом;
    • магнітно-резонансна томографія. Даний інструментальний метод діагностики проводиться переважно при наявності підозри на онкологічне новоутворення.

    Кожен лабораторний аналіз та інструментальна методика діагностики вимагає дотримання певних правил підготовки, про яких детально розповість лікар. Їх необхідно дотримуватися в обов’язковому порядку, щоб результати дослідження були максимально точними та інформативними.

    Чому не варто затягувати з відвідуванням лікаря?

    Порушена робота органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту призводить до неправильного процесу перетравлення їжі, відповідно, організм отруюється токсичними продуктами розпаду. Це сприяє загальному погіршенню стану, ослаблення, зниження захисних сил, порушенню трудової діяльності.

    У дитячому віці нелеченые патології травного тракту негативно впливають на розвиток зростаючого організму.

    Методи терапії

    Лікування захворювань органів шлунково-кишкового тракту призначає лікар, виходячи з результатів діагностики пацієнта. Терапія носить індивідуальний характер. Залежно від стадії розвитку захворювання, наявності або відсутності ускладнень, інтенсивності симптоматичної картини, терапія може бути медикаментозної чи потрібно проведення хірургічного втручання.

    При проведенні лікування лікарськими препаратами пацієнт лікується амбулаторно. Якщо відзначається загострення клінічної картини, рекомендується лягти в лікарняний стаціонар під постійне спостереження лікарів.

    При всіх захворюваннях органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту призначається дієта. Лікувальний раціон розписує тільки гастроентеролог. Для посилення дії лікарських препаратів і зменшення інтенсивності симптоматичної картини призначається курс фізіотерапевтичних процедур.

    Щоб уникнути ускладнень і не довести до необхідності проводити хірургічну операцію, звертатися до гастроентеролога необхідно при прояві першої симптоматичної картини.

    Венеролог

    Опубликовано автором
    Ответить

    Венеролог – лікар, який займається діагностикою, лікуванням і профілактикою захворювань інфекційного характеру органів статевої системи, які передаються за допомогою незахищеного статевого акту.

    Які хвороби лікує венеролог?

    Дана медична спеціалізація займається лікуванням таких захворювань і патологічних станів органів репродуктивної системи у представників сильної і слабкої статі:

    • кандидозу (молочниці);
    • генітального типу герпесвируса;
    • лобкових вошей (педикульозу);
    • сифілісу;
    • мікоплазмозу;
    • цитомегаловірусу;
    • хламідіозу;
    • ВПЛ – вірусу папіломи людини;
    • важких станів – Сніду, ВІЛ.

    Дані хвороби статевої системи небезпечні тим, що мають тривалий інкубаційний період без яскраво вираженої симптоматичної картини, і пацієнт може навіть не підозрювати, що заражений.

    Відвідувати венеролога необхідно не рідше 2 разів на рік. Якщо ж людина веде активне статеве життя з частою зміною статевих партнерів, наносити візит до венеролога необхідно кожні 2-3 місяці, навіть якщо ніяких патологічних проявів немає.

    До чого призводить відмова від лікування?

    Всі пацієнти, незалежно від статевої приналежності, ігнорують лікування захворювань статевої сфери, стають безплідними. Також нелеченые хвороби репродуктивних органів чинять негативний вплив на нервову, сечовидільну систему, кістково-м’язовий апарат, викликають ураження мозку.

    Від своєчасного лікування ЗПСШ залежить подальша повноцінне життя пацієнта.

    Коли необхідно негайно відвідати фахівця?

    Звернутися до лікаря-венеролога необхідно в тих випадках, коли були помічені будь-які зміни в роботі органів статевої системи, незалежно від інтенсивності їх прояву:

    • нетипові виділення із статевих органів, що супроводжуються неприємним запахом;
    • свербіж і печіння в лобкової області;
    • часті напади болю в нижній частині живота;
    • підвищення температурних показників тіла при наявності нетипових виділень;
    • запальні процеси, локалізовані в слизових оболонках статевих органів;
    • біль під час сексу і після інтимної близькості;
    • больові відчуття, печіння при сечовиділенні;
    • наявність в урині кров’яних домішок;
    • білястий наліт на зовнішніх органах;
    • збільшення лімфатичних вузлів у паху;
    • поява виразок, бульбашок, бородавок та інших новоутворень.

    Ігнорувати дані ознаки вкрай небезпечно. Розвиток інфекційних процесів у статевій сфері може спровокувати появу важких патологій інших органів і систем життєзабезпечення.

    Як проходить консультація венеролога?

    Під час візиту лікар проводить ретельний огляд пацієнта (жінки оглядаються на гінекологічному кріслі). Збирається ретельний анамнез. Питання, які будуть задаватися доктором – це початок і регулярність статевого життя, кількість партнерів, наявність у минулому венеричних захворювань, основні ознаки, коли вони виникли та яка їхня інтенсивність.

    Для аналізу береться мазок з піхви в жінок і з сечівника в чоловіків. Перед візитом до лікаря пацієнту рекомендується здати розгорнутий аналіз крові, це значно спростить і прискорить діагностику патології.

    Необхідні аналізи

    Для підтвердження первинного діагнозу, який лікар попередньо поставить під час огляду пацієнта, виходячи з характеру симптоматичної картини, призначається здача наступних аналізів:

    • загальний і розгорнутий аналіз крові;
    • аналіз на визначення ВІЛ-інфекції та Сніду;
    • дослідження крові на наявність збудника сифілісу;
    • мазок;
    • зішкріб;
    • ПЛР-дослідження.

    Дослідження методом ПЛР

    Діагностика методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) проводиться з метою вивчення ДНК для визначення наявності в її фрагменті патогенного збудника інфекції. Дана методика є максимально точної та інформативної, а також допомагає виявити всі відомі види хвороботворної мікрофлори.

    Принципи лікування

    Венеричні захворювання лікуються медикаментозною терапією. Для посилення ефекту від прийому лікарських препаратів призначається проходження курсу фізіотерапевтичних процедур. Препарати для лікування підбираються індивідуально, залежно від діагнозу.

    Профілактика венеричних захворювань – використання презервативів під час статевого контакту, упорядкованість у відносинах, регулярне проходження огляду у венеролога.

    Гіпотонія вагітних: що робити при зниженому тиску у вагітних?

    Опубликовано автором
    Ответить

    Артеріальний тиск вагітним жінкам вимірюють в обов’язковому порядку при кожному плановому відвідуванні жіночої консультації. Лікар, як правило, більшу увагу звертає на факт його підвищення. А ось найчастіше на гіпотонію у вагітних (тобто знижений артеріальний кров’яний тиск) не звертають увагу фахівці.

    Обумовлено це тим, що гіпотонія не доставляє особливих незручностей майбутній мамі, на відміну від гіпертонії, і пов’язана вона зазвичай із змінами гормонального характеру, що відбуваються на тлі розвитку і перебігу вагітності, спадковістю, особливостями організму жінки, її фізичною активністю і харчуванням.

    І все ж, трапляється, що різке зниження артеріального тиску призводить до непомірної слабкість всього організму та погіршення самопочуття настільки, що майбутня мама не в змозі вести активний образ життя, який вимагається для її положення. Крім того, це може призвести до порушень в обмінних процесах, що також негативно позначиться на вагітності.

    Норма і показники гіпотонії у вагітних

    Гіпотонія – це термін, що позначає знижений артеріальний тиск. Щоб визначити цей стан вимір проводиться на обох руках, і показник повинен бути при цьому нижче норми на 10% і більше.

    Оцінка тиску вагітної жінки проводиться на підставі її так званого «робочого» тиску до вагітності, а середньостатистична вікова загальноприйнята норма в даному випадку не береться до уваги. Це означає, що у разі коли робочий тиск у жінки трималося в межах між 100/70 і 110/80 мм рт. ст., і при цьому вона відчувала себе добре і бадьоро і працездатність її була на високому рівні, то ці ж межі і беруться за норму при настанні вагітності в даному індивідуальному випадку.

    Середня норма артеріального тиску у період вагітності знаходиться в межах між 100/70 і 150/80 мм рт. ст. Ці цифри характерні зазвичай для перших двох триместрів цього періоду. Ближче ж до пологів, коли збільшується маса тіла майбутньої мами, плоду, а разом з тим і об’єм циркулюючої крові, артеріальний тиск має кілька підвищуватися. Це нормально. Допустиме підвищення в даному випадку становлять 15-20 одиниць систолічного тиску і 10-15 одиниць діастолічного. Будь-яке перевищення (або навпаки) цих цифр вважається відхиленням і підлягає терапевтичної корекції при постановці діагнозу – гіпотонія або гіпертонія.

    Причини розвитку гіпотонії у вагітної

    Схильність до гіпотонії при вагітності спостерігається і відзначається, як правило, у жінок, із зниженою масою тіла і тендітної статури.

    Причинами цього стану можуть слугувати такі:

    • Зміни гормонального характеру в організмі.
    • Хронічні захворювання шлунку і в цілому тракту травлення.
    • Алергічні реакції (знижений імунітет).
    • Дисфункції щитовидної залози.
    • Функціональні порушення надниркових залоз.

    Ознаки, при яких виникає подозрениена гіпотонію при вагітності

    Гіпотонія як патологія у жінки, яка виношує дитину, діагностується, коли її артеріальний тиск при вимірюванні показує цифри нижче норми, тобто не досягає 100/60 мм. рт. ст.

    Підозра на даного типу захворювання може виникнути, якщо стан майбутньої матері виражається наступними ознаками:

    • Відзначаються напади задишки при невеликому прискоренні під час ходьби, легких фізичних навантаженнях, або навіть у стані спокою (зазвичай на пізніх термінах вагітності).
    • Відзначаються часті запаморочення, іноді непритомність, особливо в ранкові години, під час вставання з ліжка.
    • Відзначається швидка стомлюваність, причому навіть при невисоких фізичних навантаженнях, або під час прогулянок на свіжому повітрі.
    • Відчуття постійного недосипання, тобто стан сонливості супроводжує жінку постійно.
    • Жінка скаржиться на приступообразную інтенсивну слабкість.

    Всі ці ознаки, наштовхує на підозри про гіпотонії, як правило, дають про себе знати в ранкові години, відразу після пробудження.

    Трапляється, що саме за різкого падіння артеріального тиску і навіть непритомному стані у перші тижні після настання вагітності жінка і починає підозрювати про своєму новому статусі «майбутньої мами».

    Гіпотонія на початку вагітності

    Коли гіпотонія починається на самому початку вагітності і показники артеріального тиску коливаються межах допустимих фізіологічних норм, лікарі не відносять це до розряду патологій.

    Зазвичай, зумовлений цей процес зниження тиску з механізмом функціональної перебудови багатьох органів і систем жінки. Всі ці зміни в їх роботі безпосередньо пов’язані і своєю метою мають забезпечення захисної функції і здорових умов для розвитку і зростання немовляти в утробі матері: оптимальний обсяг надходить до дитячого організму такого важливого речовини, як кисень і різних поживних компонентів.

    Ранні строки періоду виношування плоду відрізняються таким процесом, як розширення дрібних судин, вміщають великий об’єм венозної та артеріальної крові, з метою повноцінного насичення киснем всіх маминих органів і тканин, особливо в малому тазі і матці.

    Власне саме це і стає основною причиною розвитку гіпотонічного стану вагітної жінки.

    Гормональне вплив на тиск

    Жовте тіло, яке утворюється після виходу яйцеклітини, утворює гормон вагітності – прогестерон. У свою чергу, він створює сприятливі умови безпосередньо всередині маткової труби, щоб зародок дістався до порожнини матки безперешкодно і зміг там закріпитися.

    Яким чином створюються ці умови? Прогестерон розслабляюче впливає на гладку мускулатуру матки і труб. Це необхідно, оскільки якщо м’язи цих органів знаходяться в стані тонусу зародок не може просуватися по них і прикріпитися до стінки. А це означає, що його чекає неминуча загибель.

    В результаті цього впливу прогестерону розслабляються так само і стінки дрібних судин, що сприяє їх розширенню і відповідно зниження артеріального тиску.

    З плином самої вагітності, а також плодовим розвитком і зростанням, гіпотонія проходить. Це відбувається вже до початку другого триместру вагітності.

    Якщо ж цього не відбувається, то гіпотонічній стан лікар визначає як патологічний, здатне нашкодити здоров’ю майбутньої мами і її розвитку плоду, а значить, підлягає терапевтичної корекції.

    Клінічна картина гіпотонії вагітних

    Низький артеріальний тиск змушує серцевий м’яз працювати більш активно, прискорює серцевий ритм. При цьому мозок починає отримувати меншу кількість кисню, що проявляється через таку клінічну картину:

    • Постійне сонливий стан;
    • Нічне безсоння;
    • Задишка навіть при малих фізичних навантаженнях;
    • Непритомність навіть при найменшій нестачі свіжого повітря;
    • Низький рівень працездатності;
    • Високий рівень дратівливості, плаксивості, емоційної чутливості;
    • Низький рівень концентрації уваги;
    • Метеочутливість;
    • Дзвін у вухах.

    Небезпека гіпотонії для плода

    Дуже важливо знати, що гіпотонія у вагітних може наносити досить серйозної шкоди плодному розвитку, оскільки погіршується циркуляція крові не тільки матері, але і в плаценті, і дитина перестає отримувати достатньо живлення і кисню, для нормального розвитку і зростання.

    Недостатнє кровопостачання, в свою чергу, викликає плацентарну недостатність, гестоз плоду, загрозу нормального розродження.

    Крім того, знижений артеріальний тиск матері під час вагітності може негативно позначитися і після пологів: період відновлення буде затяжною і менш інтенсивний, оскільки організму не вистачатиме сил для навантажень, які неминуче виникнуть в процесі догляду за немовлям.

    Можливі ускладнення гіпотонії при вагітності

    Значно знижений артеріальний тиск у вагітних може бути дуже небезпечним і викликати ускладнення, які загрожують різними патологіями і нездоровими станами плода.

    Насамперед, гіпотонія може викликати гестоз. Найпершими страждають при цьому нирки, серце і судини мозку голови, причому не тільки материнського організму, але і малюка.

    Як правило, гіпотонію змінює гіпертонія, яку дуже важко на тлі вагітності лікувати. Більш того, гіпертонія викликає судомний синдром і набряк мозку, внаслідок порушеного кровообігу.

    Хронічна форма гіпотонії може викликати загострення хронічних інфекційних захворювань (якщо такі є в анамнезі жінки), зниження імунітету, у зв’язку з чим виношування вагітності ускладнюється.

    При гіпотонії у вагітної жінки може ускладнитися родова діяльність. Обумовлено це ускладнення буде порушеннями скорочувальної функції матки, у зв’язку з порушеним кровотоком і, відповідно, низьким тиском крові. Нерідко такі пологи супроводжуються рясними кровотечами.

    Терапія гіпотонії вагітних

    Існує кілька варіантів, які застосовуються для лікування гіпотонічної хвороби. Особливе становище жінки, тобто вагітність в цьому плані не виняток. Навпаки, при виборі терапевтичних заходів у таких випадках лікар більш уважно досліджує стан пацієнтки і, відповідно, більш ретельно підбирає методи лікування і кошти. Для кожного конкретного терміну вагітності і випадку терапія суто індивідуальна.

    Гіпотензія патологічна, як ще називають захворювання, при загрозі переривання вагітності, передбачає стаціонарний режим. Майбутня мама поміщається в спеціально призначене для цього медзакладу або відділення лікарні під пильну увагу медиків.

    Лікування кризів передбачає застосування (підшкірно) 5% розчину ефедрину з дозуванням 0,5 мл Внутрішньом’язово вводиться ще і кофеїн, точніше 10% його розчин в дозі 1,0 мл

    При подальшому медикаментозному лікуванні перевага віддається все-таки фармпрепаратів рослинного походження. У зв’язку з цим використовується екстракти або ж настоянки, зокрема, екстракт родіоли рожевої, елеутерокока, настоянки лимонника китайського, заманихи, аралії, інших відповідних даної групи рослин.

    Як правило, в комплексі з лікарськими препаратами попередньої групи, що мають активну дію на ВНС, призначаються засоби седативного плану. Вони також мають рослинне походження. Традиційно рекомендується прийом відварів пустирника або валеріани.

    Призначаються і фармакологічні препарати, що впливають на властивості крові, зокрема реологічні, наприклад, дипіридамол, а також у малих дозах ацетилсаліцилова кислота. При головних болях рекомендується кофеїн. Його приймають на добу 2 – 3 рази в кількості 0,05 – 0,1 г (одноразово).

    При різкому зниженні тиску бувають непритомність. У такій ситуації вагітній дають понюхати нашатир, а коли прийде у свідомість, яке-небудь тонізуючий засіб, наприклад 35 — 40 крапель кордіаміну.

    Велике значення в терапії гіпотонії має і фізіотерапія. Голковколювання, хвойні екстракти для ванни, купання у мінеральних ваннах, морські купання, електросон, все це сприятливо впливає на організм майбутньої мами.

    Домашнє лікування гіпотонії вагітних

    При ступені гіпотонії, що дозволяє покращення стану в домашніх умовах, вагітна також перебуває під лікарським контролем, але дистанційно. Тут вже сама матуся повинна беззаперечно виконувати всі рекомендації лікаря, а не подруг, і чітко дотримуватися суворого режиму. Причому, суворий режим передбачає не тільки розпорядок дня, але і харчування, емоційний стан.

    Настійно рекомендується тривалий сон, приблизно 10 годин нічний і близько 2 годин відпочинок у денний час. Після пробудження краще полежати кілька хвилин (5 – 7), а потім тільки вставати, причому, повільно. Різке вставання може спровокувати напад нудоти і запаморочення. Кілька годин слід проводити на свіжому повітрі. Спеціальна гімнастика і контрастний душ, у міру можливості, теж рекомендується ввести в розпорядок дня.

    Харчування вагітної має бути різноманітним мінерало — і витаминонасыщенным. Якщо збільшується тяга до солоного, як правило, це капусту або огірки, то ці продукти при зниженому тиску, якщо немає інших протипоказань, можна не обмежувати. Неприпустимо при гіпотензії голодування. Рекомендуються супи на бульйоні і самі бульйони. У раціон бажано ввести такий овоч, як селера. Він не тільки здатний підвищувати тиск, але і благотворно впливає на рівень гемоглобіну.

    Майбутнім мамам, улюбленим напоєм яких був до вагітності каву, рекомендується перейти на цикорій. Натуральна кава, тільки не розчинний, пити можна лише у вигляді латте або капучино і то, зовсім рідко.

    Пігментація при вагітності

    Опубликовано автором
    Ответить

    Одним з основних ознак настала вагітності у жінки є з’явилися на обличчі і шиї жовтуваті або коричневі плями. Це так звана шкірна пігментація, за якої ще в давнину визначалося «цікаве» становище жінки.

    Цей дефект нерідко викликає масу переживань жінки, оскільки позначається на її зовнішності, і з її ж думку, не в кращу сторону. Особливу тривогу викликають великі нерівні плями. І щоб заспокоїти жінок з подібними проблемами при вагітності далі йтиметься про питання, пов’язані з пігментацією шкіри в цей період.

    Причини появи пігментних плям під час вагітності

    Пігментація шкіри, як така, є звичайним явищем для багатьох людей. Але, вагітність – це особливий стан, і саме у цей період процес появи пігментних плям активізується і стає більш помітним.

    Головною причиною шкірної пігментації з настанням вагітності є внутрішні зміни в організмі жінки, які відбуваються з метою формування найбільш здорових і комфортних умов для виношування дитини.

    Ступінь фарбування і розміри пігментних плям безпосередньо залежить від індивідуальних особливостей організму майбутньої мами і перебігу вагітності. Плями можуть бути не тільки різної форми, але мати чіткі або нечіткі краї, різну інтенсивність прояву кольору, і так далі.

    Локалізація і загальна клінічна картина

    Найбільш поширеними місцями локалізації пігментних плям під час вагітності є особа і шия жінки. Зона навколо очей, лобова частина обличчя, вилиці і підборіддя, спинка носа – це «улюблені» місця, де виступають плями у більшості майбутніх мам. Крім того, пігментації схильні область стегон (внутрішня частина), соски на молочних залозах і ореол навколо них (околососковие гуртки), шкірний покрив на череві.

    Виникає пігментація далеко не одразу. Це поступовий процес. На животі потемніння з’являються до 28 тижня вагітності. Причому виглядає пігментація як смужка, що з’єднує пупок і лобкову область. У медицині ця смуга вагітних називається смугою Альба, і відрізняється ця пігментація тим, що пропадає довше всіх інших плям після пологів.

    На грудях (молочних залозах) пігментація залишається на весь період грудного вигодовування немовляти.

    Область обличчя – тут, як правило, утворюється так звана «маска вагітної». Виглядає вона як пігментна потемніння по лінії лобової частини, від скроні до скроні, з переходом на спинку носа, щоки з обох сторін.

    Якщо у жінки за життя веснушчатое особа, то ці веснянки будуть на весь період виношування немовляти просто більш яскравими і чіткими.

    Пігментація відбувається і в області промежини, статевих губ, пахв і шиї.

    Чинники, що викликають посилену пігментацію

    Відразу хочеться розвінчати таке оману, як прямий зв’язок статі немовляти і інтенсивність пігментних плям у майбутньої мами. Її (цієї зв’язку) не існує. Пігментні області з’являються з тією або іншою інтенсивністю в залежності виключно від індивідуальних особливостей жіночого організму, його реакції на зміни на ньому і здатності до пристосування до них.

    • Головним фактором, що викликає активну пігментацію під час вагітності, є гормональний дисбаланс – нормальний для даного становища жінки явище. У цей період починається активізація вироблення естрогену, мелатонинов, пролактинов і прогестерону. Гіпофіз виробляє ці гормони більш інтенсивно. І саме мелатонін в даному випадку викликає накопичення всередині пігментних клітин накопичення мелатоніну (темного пігменту).

    А ось вже вираженість пігментації, тобто її ступінь, буде прямо залежати від генетичної особливості шкірного покриву жінки і від його чутливості.

    Лікарями-дослідниками було відмічено, що в літній період, коли великі ділянки шкіри жінок схильні до дії сонячних променів, шкірна пігментація виражається більш інтенсивно, ніж в період носіння закритого одягу (осінь-зима — весна).

    • Інтенсивна пігментація відзначається так само і у тих жінок, кому така особливість дісталася у спадок від мами та бабусі.
    • Стрес – ось ще один фактор, який надає прямий вплив на пігментацію шкіри при вагітності. Це обумовлено тим, що стресові ситуації безпосередньо впливають на гормональний фон, а той в свою чергу активізує процес пігментації.
    • Дефіцит деяких вітамінів може викликати активізацію процесу прояви пігментних плям у вагітних. Як правило, в організмі майбутньої мами не вистачає фолієвої кислоти, кальцію і Д-вітаміну. Але, самостійно починати прийом даних вітамінних засобів не варто. Адже лікар повинен точно визначити, чого саме не вистачає у жінки, і тільки тоді призначити необхідний комплекс.
    • Надмірне перебування вагітної під прямими сонячними променями так само вважається фактором, що активізує і викликає інтенсивність шкірної пігментації.
    • Застосування неякісних косметичних засобів може побічно служити фактором пігментації шкіри.
    • І останнім чинником, що викликає інтенсивну пігментацію при вагітності шкірних покривів, є ураження печінки, яєчників або гіпофіза у жінки. Але це трапляється найбільш рідко, і відноситься до поодиноких випадків.

    На якому терміні з’являються пігментні плями і коли зникають?

    На ранніх термінах періоду виношування малюка пігментні плями з’являються у вкрай рідкісних випадках. В основному ці прояви починаються ближче до другої третини цього періоду, а ближче до пологів – прояви пігменту посилюються.

    Зникають пігментні плями у жінки вже після пологів, приблизно, коли малюкові-немовляті виповниться вже 2-3 місяці. Іноді, на окремих ділянках тіла пігментація зберігається ще протягом 24-36 місяців.

    Важливо знати, що процес пігментації шкірних покривів під час вагітності – процес поступовий, а в разі різкого потемніння обширних ділянок, необхідно терміново звернутися до лікаря.

    Терапія пігментації під час вагітності: потрібно чи ні?

    Щоб зрозуміти потрібність терапевтичних дій при пігментації шкірних покривів під час вагітності, варто усвідомити той факт, що цей стан не є патологічним відхиленням або хворобливим станом. І у зв’язку з цим робиться висновок лікування пігментації шкіри не потрібно.

    Категорично заборонено застосовувати будь-які фармакологічні засоби для боротьби з проблемою пігментації шкіри протягом усього періоду вагітності і подальшого грудного вигодовування новонародженого малюка.

    Так само заборонено застосування у цей період будь-яких зовнішніх агресивних процедур.

    Але, лікарі дозволяють жінкам з інтенсивною пігментацією застосовувати безпечні домашні засоби, які відбілюють шкірні покриви.

    Але при цьому важливо знати кожній жінці, що повністю усунути потемніння шкіри не вдасться, доки не настануть пологи і не закінчиться період грудного годування.

    Якщо ж все-таки жінка наполягає на відбілюванні плям, то перш ніж почати застосовувати соки рослин або спеціалізовані креми, мазі, необхідно впевнитись у відсутності алергічних реакцій на них. В іншому випадку дуже високий рівень ризику розвитку ускладнень, причому не тільки в материнському організмі, але і у плода.

    При відсутності можливості весь час ховатися від сонця, вагітній жінці рекомендується застосовувати сонцезахисні лосьйони і креми.

    А ось агресивні відбілюючі засоби або апаратні процедури в косметичних кабінетах, хімічні пілінги, і т. п. проводити категорично забороняється.

    Так само важливо зберігати себе в цей період від сонячних опіків.

    Профілактика інтенсивної пігментації під час вагітності

    Для стабілізації гормонального фону під час вагітності і попередження інтенсивного процесу потемніння ділянок шкірних покривів необхідно дотримуватися всіх рекомендацій і призначень лікаря-гінеколога, який спостерігає вагітність. Як правило, загальні рекомендації входять:

    • Прийом полівітамінних лікарських засобів.
    • Ведення здорового способу життя.
    • Максимально можливе перебування на свіжому повітрі.
    • Правильне харчування вагітних.
    • Дотримання режиму вживання води (чистої, без газу).
    • Дотримання режиму сну.
    • Поповнення запасу в організмі фолатів (з допомогою зелених овочів), листових продуктів, плодово-ягідних, рослинних олій).
    • Не допущення попадання на тіло прямих сонячних променів, особливо довгий час.

    Оскільки надлишок в організмі тонина може викликати інтенсивну пігментацію шкіри, то не варто під час вагітності вживати багато чаю і кави, адже саме в цих напоях найвищий рівень вмісту цієї речовини.

    Не можна забувати і про негативний вплив стресів. Для профілактики посиленої пігментації шкірних покривів вагітній жінці потрібно максимально захистити себе від них.

    Що робити якщо болить правий бік

    Опубликовано автором
    Ответить

    Болючість в правому боці свідчить про різних патологічних процесах. Для того щоб діяти, важливо знати, що стало її причиною.

    Існує ряд станів, частіше інших викликають больову симптоматику в цій області.

    Болючість у верхній частині праворуч

    Найчастішим фактором такого симптому є панкреатит — запальний процес у підшлунковій залозі. Напад панкреатиту не рекомендується знімати самостійно, так як є ризик розвитку серйозних ускладнень, але до приїзду бригади швидкої допомоги рекомендовано зробити наступні дії:

    • повна відмова від їжі, обмеження вживання рідини до 1/4 склянки за 30 хвилин;
    • на болючу ділянку можна прикласти крижаний компрес;
    • перебувати краще в сидячому положенні або вибрати позу ембріона.

    Крім того, біль в цій області може сигналізувати про проблеми в роботі нирок — наявності каменів, абсцесу. Подібний прояв називають нирковою колькою. При її виникненні також рекомендується викликати лікаря, а до його приїзду можна прийняти знеболююче і спазмолітичний засіб, наприклад, Но-шпу або Німесил.

    Хворобливість в області правого боку посередині

    Якщо болить живіт праворуч, а неприємне відчуття локалізується посередині, то мова може йти про завороті або інвагінації кишечника. Це небезпечний стан, при якому виникає кишкова непрохідність, підвищуються ризики ускладнень, в тому числі розвитку гангрени.

    Дана проблема вирішується хірургічним шляхом, тому без відвідування медичного закладу обійтися не вийде. Неприємні відчуття в цій області можуть бути ознаками апендициту або хвороби нирки. В обох випадках потрібна кваліфікована медична допомога.

    Болючість знизу праворуч

    Больовий симптом обумовлений рядом патологічних станів, частіше інших зустрічаються такі хвороби:

  • Гострий напад апендициту. Біль у правому боці живота, особливо локалізовані в нижній частині, асоціюють з розвитком гострої форми апендициту. І дійсно, запалення червеообразного відростка сліпої кишки не є рідкісною патологією, яка, крім болю, супроводжується нудотою і субфебрильною температурою. Патологія вимагає екстреної лікарської допомоги, а до приїзду швидкої можна зробити наступне: забезпечити хворому спокій, а на болючу ділянку покласти холодний предмет — бутель з водою або пакет, наповнений льодом.
  • Цистит. Правий бік в нижній області починає боліти, коли запальний процес розвивається в сечовому міхурі. У цьому випадку, якщо немає можливості відразу звернутися до лікаря, можна прийняти таблетку спазмолитика — Дротаверину або Папаверину, або ж нестероїдний протизапальний засіб — Диклофенак, Ібупрофен. Вони усунуть неприємне прояв, але повністю не вирішують проблему циститу.
  • Аднексит. Біль у правому боці знизу в деяких випадках є ознакою суто жіночого захворювання — запалення придатків матки. Недуга супроводжує інтенсивна біль, висока температура, м’язи очеревини напружуються. При даних симптомах жінці показана госпіталізація, так як симптоматика схожа з багатьма порушеннями сечостатевої системи. В домашніх умовах можна приймати знеболювальні та протизапальні настоянки з цілющих рослин.

    • Крім того, больовим синдромом в правому боці внизу може супроводжуватися овуляція, коли дозріла яйцеклітина залишає яєчник. У подібній ситуації дозволяється прийняти знеболюючий засіб, при сильних регулярних болях лікар нерідко призначає прийом гормональних контрацептивів.

    Болючість в правому боці викликає дискомфорт і нерідко говорить про наявність серйозного захворювання. Тому краще всього звертатися до лікаря, щоб з’ясувати точну причину.