Головний біль – досить поширений симптом, що виникає при різних патологічних процесах, що відбуваються в організмі. Вона має безліч видів і форм, різні місця і області локалізації, інтенсивність.

Однією з форм больового синдрому, що з’являється в області голови, є стріляючий біль. Вона може турбувати при деяких захворюваннях, вже присутніх в організмі. Щоб з’ясувати, що саме провокує больові симптоми, слід звернутися за консультацією до лікаря, який за допомогою опитування, огляду і відповідного обстеження, встановить діагноз.

Чому виникають простріли в голові?

Найчастіше, больовий синдром в області голови, має стріляючий характер, з’являється з-за таких патологічних станів, як остеохондроз, мігрень, запальні процеси в лор-органах, а також невралгії, інших захворювань.

Причиною, яка сприяє розвитку вельми неприємною і різкої стріляючої болю в голові, часто є пошкодження або здавлювання нервів в області потилиці, хребта. Ця симптоматика виникає при спондильозі, грижах, шийному остеохондрозі, протрузії.

Сильна біль стріляючого характеру може свідчити про таких серйозних патологій, як невралгія, полінейропатія, неврит, інших захворюваннях, які з’являються на тлі пошкодження структури в даному випадку, периферичних нервів.

Негативні процеси, що зачіпають нервові розгалуження теж сприяють розвитку больового синдрому в ділянці голови у вигляді прострілів. Стріляючий біль характерна при аневризмі, кісті, абсцесах, остеомієліті.

Викликають стріляючий біль і захворювання лор-органів, зокрема, гнійний отит, гайморит, синусит. Простріли можуть виникати і через запальних процесів в очах, точніше, очницях.

Симптоми і місця локалізації

Крім стріляючого характеру проявляються і інші симптоми, що вказують на те, що біль має нейрогенну природу. Простреливающая біль проявляється, як правило, нападами і практично завжди, з одного боку. Вона виникає без причини, несподівано, можна сказати, з нізвідки. Постійні напади і можуть тривати досить довго – до 10 годин.

У деяких випадках супутня симптоматика проявляється у вигляді нудоти, блювоти, підвищення температури, порушення слуху. Проявляється емоційна нестабільність, відбувається оніміння кінцівок, виникає запаморочення. Іноді змінюється хода, з’являється слабкість.

Конкретну точку, звідки з’являється біль визначити практично неможливо. Можна вказати тільки область, де вона локалізується. Це може бути потилицю, тоді простріл виявляється при різких рухах голови.

Виникає стріляючий біль в лобовій частині, в основному, над бровою і з правої сторони, а також в області скронь. По центру черепної коробки теж виявляються простріли. В тім’яній області вони раптово з’являються, так і зникають.

Біль може віддавати в інші частини тіла, зокрема, в потиличну область, шию, плечі.

Мігрень

Одне із захворювань невралгічного плану, що супроводжується сильними болями в області голови – мігрень. Дослідники до цього часу не можуть встановити точну, правдиву причину її появи. Багато фахівців все-таки прийшли до єдиної думки, і називають основним фактором у розвитку даної патології, генетичну схильність. Причому, захворювання атакує, в основному, жіноча стать.

Встановлено, що напади виникають із-за збоїв в роботі судин мозку. Спровокувати цей стан можуть різні фактори, як зовнішнього плану, так і патологічні процеси, що відбуваються в самому організмі, зокрема, гормональні порушення, інші.

Одним з факторів, що підвищують ризик появи мігрені, є шкідливі звички. Але порушення режиму харчування, особливо голодування, а також незбалансоване харчування теж відноситься до факторів, що сприяють появі нападів.

Неприємну, хворобливу симптоматику може викликати стрес, емоційне, фізичне перенапруження, занадто яскраве світло або різкі, гучні звуки, шум, перепади температури.

Невралгія

Ще одне захворювання, яке супроводжується нападами стріляючої болю в області голови – невралгія. Її виникнення теж обумовлено багатьма факторами. Серед основних фахівці – медики виділяють кілька, в тому числі і запалення або здавлювання нерва, в даному випадку трійчастого. Запалення може розвинутися через переохолодження або інфекції, а здавлювання, відповідно, із-за розвитку новоутворень в певній області голови, аневризми, інших патологій.

Механічного плану пошкодження теж не можна виключати зі списку чинників, що провокують появу невралгії. Травматичне пошкодження нерва трапляється з-за удару, хірургічних втручань, інших подібних ситуацій.

Остеохондроз

Цілком можливою причиною, яка провокує раптові різкі простріли в голові, може бути остеохондроз, в основному, шийний. З-за патологічних процесів у цій галузі, зокрема, грижі, зміщення дисків, виникнення остеофітів, нерви, розташовані в потиличній частині, здавлюються і провокують біль.

Остеохондроз виникає теж з різних причин. Це можуть бути збої обміну речовин, малорухливий спосіб життя, неправильне харчування, тривале, часте перебування в однаковій позі, наприклад, під час роботи за комп’ютером або при водінні автотранспорту.

Запалення вуха

Ще однією патологією, що супроводжується що стріляє болем в голові, особливо в області вуха, є гнійний отит. Такий стан зумовлено часто іншими хворобами, зокрема, менінгіт, кір, туберкульоз, іншими. Запальні процеси провокують і пошкодження вуха травматичної плану. Освіта в цих випадках гною, який може проникати в середнє вухо, часто призводить до досить серйозних і загрозливих слуху ускладнень.

Діагностування краниалгии

Професійний огляд фахівцем – медиком – перший крок до визначення причини прострілів в області голови. Подальші діагностичні заходи призначаються за результатами попереднього огляду і опитування. Можливо для продовження обстеження та уточнення діагнозу знадобиться консультація таких фахівців, як невролог, вертебролог, ревматолог, отоларинголог, ендокринолог, інших.

Сучасна медицина володіє достатньою кількістю діагностичних методів для виявлення причини прострілів в області голови. Передбачаються лабораторні та апаратні методи дослідження.

Лабораторні, як правило, включають аналізи крові і сечі.

Підозра на виникнення болю за патологічних процесів, що розвиваються в лор-органах, передбачає використання спеціально призначених для їх огляду інструментів.

Апаратна діагностика має більш широкий спектр методів. При будь-якому вигляді болю, що виникає в голові, а особливо при різкій стріляє, передбачаються дослідження голови з допомогою УЗД, тобто ультразвукового обстеження, а також КТ, тобто комп’ютерної томографії. У багатьох випадках вдаються до обстеження МРТ, тобто, магнітно-резонансної томографії. Більш звичний спосіб – рентгенологічне обстеження. На предмет стану судин може використовуватися такий метод, як доплерографія.

Щоб більш точно визначити причину виникнення в голові нападів різкою, стріляючої болю, обстеження належить пройти не тільки області голови, але і шийного відділу хребта.

Лікування

Терапевтичні заходи, щодо стріляючої болю в області голови, залежать, насамперед, від причин її провокують. Слід пам’ятати, що будь-яка патологія піддається більш швидкому лікуванню, у разі її виявлення і лікування на ранній стадії розвитку.

На жаль, є і такі захворювання, які повністю вилікувати неможливо. Одне з них – мігрень. Напад можна лише полегшити, причому підходить в цьому випадку не кожне знеболювальне. Найбільш ефективними під час нападу мігрені вважаються фармацевтичні препарати з групи триптанов (Зомиг, амигренин, антимигрен, імігран, рапимед, суматриптан, реллакс, тримигрен, і так далі). Прийнявши таблетку бажано прилягти і перебувати хоча б деякий час в повній тиші і спокої, усунувши ще й яскраве світло.

Щоб простріли з’являлися рідше, слід мінімізувати вплив шкідливих факторів. У разі мігрені — це перенапруження, стреси, перевтома, зловживання алкоголем, тютюнопаління, безконтрольний прийом лікарських фармацевтичних препаратів, біологічно-активними добавками, та інші.

Невралгія передбачає інші терапевтичні заходи. Найчастіше, використовуються лікарські засоби протисудомної характеру: міорелаксанти, вітамінні комплекси, що включають всі віта міни з В-групи. Для місцевого застосування призначають мазі, що володіють зігріваючим ефектом.

Зменшити ризик виникнення даного захворювання і, відповідно виключити біль в голові у вигляді прострілів можна постійно стежачи за зміцненням імунітету, попереджаючи травми, переохолодження. Вельми корисні в цьому зв’язку помірні заняття спортом, їжа з підвищеним вмістом вітамінів та мікроелементів, відмова від шкідливих звичок, щоденні піші прогулянки по свіжому повітрю.

При прояві нападів стріляючої болю, викликаних бактеріальною інфекцією, як правило, призначається комплексне лікування. Використовуються протизапальні фармакологічні препарати, знеболюючі, а також ін’єкції вітамінів, в основному, В-групи. У деяких випадках, якщо процес протікає особливо важко, призначаються антибіотики. Не виключається використання і методів фізіотерапії.

Якщо причиною больового синдрому, іменованого краниалгия є остеохондроз, то в період загострення передбачається використання ліків знеболюючого порядку. У разі недостатнього їх впливу можуть призначатися протизапальні препарати (нестероїдні). Полегшити, зменшити больову симптоматику можна застосувавши перцевий пластир або ж мазь з зігріваючою дією.

Дуже ефективними при остеохондрозі і з’являються з-за нього прострілах в області голови, є фізіопроцедури, які призначаються в індивідуальному порядку. Це можуть бути електротерапія, ультрависокочастотна або магнітотерапія.

Крім цих процедур призначається масаж, мануальна терапія, лікувальна гімнастика.

При перших же проявах краниалгии, слід негайно звертатися за професійною медичною консультацією та допомогою. Якщо патологія придбає запущений, хронічний формат, то позбутися від неї буде набагато складніше. Прогресуюча хвороба може призвести з часом навіть до інвалідності.

Тільки визначивши причину виникнення різкої стріляючої болю в області голови, пройшовши відповідне обстеження, а потім і лікування, призначене лікарем, можна уникнути серйозних ускладнень.

Профілактика

Попередити появу неприємних і досить болючих прострілів, які виникають в області голови, цілком можливо виконуючи елементарні рекомендації. Для цього, перш за все, при першому ж їх виявлення необхідно звернутися за професійною консультацією в медустанову і пройти відповідне обстеження. Оскільки больовий синдром виникає з різних причин, то з’ясувавши їх, слід пройти належне лікування.

Підтримувати нормальне самопочуття допоможе здоровий, без шкідливих звичок, спосіб життя, помірні заняття спортом, можливо спеціальної гімнастика, прогулянки на свіжому повітрі, раціональний режим харчування. Не варто ігнорувати і повноцінним відпочинком і достатньої тривалості сном.

Досить ефективними в плані профілактики прострілів в голові, є масаж, водні процедури, зокрема, розслаблююча ванна з використанням аромамасел, контрастний душ.

Зміст

• 1 Склад Карвидил та механізм дії
• 2 Фармакологічна дія
• 3 Показання до застосування
• 4 Протипоказання
• 5 Інструкція по застосуванню
• 6 Можливі ускладнення після прийому таблеток
• 7 чи Можна при вагітності
• 8 Вартість Карвидил
• 9 Аналоги
• 10 Корисне відео

Карвидил – кардіологічне лікарський засіб латвійського виробництва (АТ «Гріндекс»). Його діюча речовина – карведилол. Він використовується для лікування гіпертензії, стенокардії та серцевої недостатності. Призначити такий препарат може тільки лікар, так як засіб володіє численними фармакологічними ефектами.

Склад Карвидил та механізм дії

В залежності від вмісту діючої речовини таблетки Карвидил мають різний зовнішній вигляд. Це допомагає не переплутати дозування і при необхідності розділити таблетку або, навпаки, прийняти більше:

• білі містять 25 мг карведилолу;
• рожеві – 12,5 мг;
• жовті з коричневими цятками – 6,25 мг діючої речовини.

Самі таблетки округлі, опуклі з обох боків, на одній з яких є ризик, що полегшує поділ.

До складу оболонки входять інертні компоненти: микроцеллюлоза, кросповідон, солі кремнію і магнію, барвники (жовта і червона окису заліза). Єдине, що може обмежити використання ліки у цій оболонці – наявність у її складі лактози моногідрату. У пацієнтів з дефіцитом лактази прийом цієї речовини може викликати розлад травлення.

Таблетки упаковані по 14 штук в блістер, у кожній пачці міститься 28 штук.

Рекомендуємо прочитати статтю про те, як приймати Каптоприл при високому тиску. З неї ви дізнаєтесь про фармакологічні властивості препарату, коли призначають Каптоприл, коли його не можна використовувати, а також про аналоги та цінової політики даного препарату.

А тут детальніше про препарат Рибоксин.
Фармакологічна дія

Карвидил – рецепторний блокатор невибіркового дії. Він пригнічує активність бета-1, бета-2 та альфа-1 адренорецепторів. Ці нервові закінчення розташовуються в багатьох органах, тому препарат чинить досить різноманітні побічні ефекти, у нього багато протипоказань. Однак при їх відсутності на це потужне кардіологічне засіб добре допомагає пацієнтам.

Головні лікувальні ефекти Карвидила:

• розширення дрібних судин, зниження опору кровотоку, поліпшення мікроциркуляції (у цьому його відмінність від бета-блокаторів, які викликають підвищення опору мікросудин);
• зменшення венозного припливу крові до серця і артеріального тиску, тобто як перед-, так і післянавантаження на цей орган, що призводить до зниження кількості ангінозних нападів;
• запобігання серцевих аритмій, насамперед надшлуночкових.

Карвидил практично не уповільнює серцебиття. Він покращує скоротливість серцевого м’яза, а також володіє антиоксидантним ефектом. Препарат не має негативного впливу на обмін вуглеводів і ліпідів в організмі.

Найкраще Карвидил допомагає при тяжкій серцевій недостатності (фракція викиду менше 25%) з одночасним збільшенням частоти пульсу понад 80 в хвилину. Такі показники, наприклад, характерні для дилатаційної кардіоміопатії, при якій використання багатьох кардіологічних засобів обмежена.

Показання до застосування

Карвидил можна приймати при комплексному лікуванні таких захворювань та ускладнень:

• гіпертонічна хвороба, у тому числі погано піддається лікуванню;
• стенокардія напруги II – III ФК (функціональних класів);
• серцева недостатність, що виникла в результаті ІХС, інфаркту, кардіоміопатій, міокардитів та інших серцевих захворювань.

Перед застосуванням препарату слід проконсультуватися з лікарем.

Протипоказання

Так як препарат блокує різноманітні адренорецептори, у нього досить багато протипоказань.

Система
Захворювання

Дихальна

• Бронхіальна астма
• Обструктивна хвороба легень
• Бронхообструктивный синдром
• Емфізема

Серцево-судинна

• Атріовентрикулярна (A-V) блокада II або III ступеня
• Слабкість синусового вузла
• Пульс менше 50 на хвилину
• Стан кардіогенного шоку
• Гостра недостатність кровообігу, набряк легенів
• Застійна серцева недостатність Рівень систолічного АТ менше 85 мм рт. ст.
• Варіантна (вазоспастична, Принцметала) стенокардія

Ендокринна

• Важкий діабет зі схильністю до кетоацидотическим станів, з високими цифрами цукру в крові
• Печінкова недостатність при важких хворобах цього органа (цироз, фіброз, хронічний гепатит, рак та інші)
• Лактозно-галактозна непереносимість

Інші стани

• Вагітність
• Лактація
• Вік менше 18 років
• Індивідуальна непереносимість

Препарат слід призначати тільки у крайніх випадках при таких станах:

• хвороби судин (атеросклероз артерій, облітеруючий ендартеріїт, феномен Рейно, діабетична ангіопатія);
• діабет зі схильністю до низької концентрації цукру в крові – гіпоглікемія;
• підвищена гормональна активність щитовидної залози – гіпертиреоз;
• феохромоцитома – пухлина надниркових залоз, що супроводжується раптовим сильним підвищенням артеріального тиску;
• депресія;
• міастенія – захворювання, що супроводжується порушенням проведення сигналів від мозку до м’язів і м’язової слабкістю;
• псоріаз;
• ниркова недостатність при серйозних хворобах нирок (гломерулонефриті, амілоїдозі).

Інструкція по застосуванню

Починають прийом Карвидила з низької дози, збільшуючи її поступово. Максимальна добова доза залежить від ваги пацієнта:

• При гіпертонічній хворобі починають з 12,5 мг вранці два перших дні, потім дозу подвоюють до 25 мг. При гарній переносимості, але недостатньої ефективності через 2 тижні можна ще збільшити дозування до 50 мг одноразово, або по 25 мг вранці і на ніч.
• При стенокардії дозування вище. Починають з 12,5 мг вранці і ввечері, через 2 дні збільшують кількість препарату до 25 мг двічі на добу. Ще через 2 тижні прийом можна довести до 50 мг вранці і ввечері.
• При серцевій недостатності початкова доза дорівнює половині таблетки від 6,25 мг вранці і ввечері 2 тижні; якщо хороша переносимість, приймають по 6,25 мг вранці і ввечері, далі з проміжком 2 тижні її нарощують до 12,5 і потім до 25 мг двічі на добу постійно.

При підборі доз необхідно врахувати, що при вазі пацієнта до 85 кг максимальна дозування на 1 прийом дорівнює 25 мг на день – 50 мг. При вазі понад 85 кг одноразово можна прийняти 50 мг, за весь день – 100 мг.

Якщо прийом ліків був припинений більше, ніж на 2 тижні, потім його відновлюють з мінімальної кількості по 3,125 мг двічі в день, кожні 2 тижні поступово збільшуючи дозу до необхідної.

Можливі ускладнення після прийому таблеток

Карвидил – активно діючий препарат, тому на тлі його прийому може проявитися і несприятливі ефекти.

Система органів
Побічні ефекти

Нервова
Слабкість, тривожність, запаморочення, головний біль, порушена або знижена чутливість шкіри, порушення сну, депресія; інколи збудливість, неуважність, кошмарні сновидіння; рідко – невралгія, амнезія

Серцево-судинна
Занадто швидкий або повільний пульс, зниження або підвищення тиску, непритомність, біль за грудиною, AV-блокада, почастішання пульсу, порушення мозкового або периферичного кровообігу

Органи травлення
Рідкий стілець, нудота, блювання, біль в області живота, підвищення рівня печінкових проб, сухість слизової рота

Опорно-руховий апарат
Біль, набряклість, запалення суглобів, м’язові судоми і слабкість, болі в ногах або руках, подагра

Органи дихання
Кашель, відчуття нестачі повітря, закладеність носа, задуха

Шкіра
Мелкопятністая висип, пітливість, почервоніння, висипання у вигляді бляшок або псоріатичних елементів, гіперчутливість до сонячного світла, випадання волосся

Кров
Зниження рівня протромбіну, тромбоцитів, кровотечі, крововиливи на шкірі та слизових, анемія, зниження числа лейкоцитів у крові

Сечовидільна система
Зниження об’єму сечі, виділення з сечею білка, поява в ній домішки крові, прискорене сечовипускання, у жінок – нетримання сечі

Статева система
Порушення ерекції, зниження статевого потягу

Обмін речовин
Збільшення або зниження ваги, підвищення концентрації цукру, холестерину, азотистих шлаків, сечової кислоти, калію в крові, зниження рівня натрію, розвиток діабету

Органи почуттів
Нечіткість зорового сприйняття, сухість в очах, утруднення при використанні контактних лінз, шум у вухах, погіршення слуху

Алергічні прояви
Свербіж, висип, почервоніння, запалення шкіри, кропив’янка; рідко можливі тяжкі реакції – синдром Стівенса-Джонсона, епідермальний некроліз

Інші
Набряки на ногах, грипоподібні явища, лихоманка.

При появі на фоні прийому Карвидила будь-якої із зазначених дій необхідно поступово припинити його використання в інтервал 1 — 2 тижні, як можна більше обмеживши в цей час фізичні навантаження (щоб не спровокувати напад стенокардії або гіпертонічний криз), і звернутися до лікаря для заміни медикаменту на ліки іншої групи.

Якщо хворого турбують запаморочення і непритомність при підйомі з ліжка, слід приймати ліки під час їжі і/або зменшити його дозу.

Препарат несумісний з алкоголем.

Чи можна при вагітності

Карвидил не можна використовувати під час вагітності та грудного вигодовування.

Вартість Карвидил

Карвидил в Росії зараз не продається. В українських аптеках можна придбати в дозі 12,5 мг за 28 штук за ціною близько 160 гривень.

Для російських покупців препарату існує можливість вибрати підходяще за ціною засіб, повністю аналогічне за складом Карвидилу.

Аналоги

Ліки, що містять тільки карведилол, тобто повністю ідентичні Карвидилу:

• Багодилол;
• Ведикардол;
• Дилатренд;
• Карведигамма;
• Карведилол;
• Карвенал;
• Кориол;
• Рекардиум.

Рекомендуємо прочитати статтю про Кардиовизоре і обстеженні на ньому. З неї ви дізнаєтесь про те, кому і коли варто пройти обстеження на кардиовизоре, що являє собою апарат, в чому відмінність від ЕКГ .

А тут детальніше про краплі Зеленіна при брадикардії.

Карвидил – сильний рецептурний препарат, що містить карведилол. Він використовується в комплексному лікуванні ІХС, гіпертензії та серцевої недостатності. У препарату досить багато побічних ефектів і протипоказань. Однак його ефективність не дозволяє відмовитися від застосування Карвидила і його аналогів в кардіології.

Корисне відео

Дивіться на відео бета-блокатори, Карведилол та Метопрорлол:

Зміст

• 1 Причини ішемії
• 2 Види ішемії
• 3 Форми патології
• 4 Механізм розвитку
• 5 Симптоми патології
  • 5.1 Міокарда
  • 5.2 Церебральної ішемії мозку
• 6 Наслідки
• 7 Методи діагностики стану
• 8 Лікування ішемії мозку, міокарда
• 9 Профілактика

Ішемією називається стан, що виникає при недостатньому припливі крові до органу. Вона з’являється при наявності перешкоди в посудині (тромб, ембол, бляшка з холестерину), спазмі або зовнішньому здавленні. Клінічні прояви – больовий синдром і зниження функції. Ішемія міокарда призводить до стенокардії та інфаркту, а головного мозку – енцефалопатії, минущих порушень церебрального кровотоку, інсульту.

Причини ішемії

Найбільш часта причина ішемії життєво важливих органів – це атеросклеротичне зміна стінок артерій. Через скупчення ліпідних комплексів у внутрішній оболонці відбувається поступове формування бляшки, яка перекриває потік крові, а її фрагменти можуть пересуватися по більш дрібних судинах, викликаючи їх закупорку. На частку атеросклерозу припадає майже 95 — 97% всіх випадків ішемії міокарда та головного мозку.

Серед факторів, які сприяють прогресуванню цього процесу, найбільш значущими є:

• літній вік;
• куріння;
• артеріальна гіпертензія;
• обтяжена спадковість;
• надлишок холестерину в крові;
• ожиріння;
• порушення вуглеводного обміну (цукровий діабет, метаболічний синдром, преддиабета);
• малорухливий спосіб життя.

Атеросклероз судин

Крім цього, до виникнення ішемії призводить судинний спазм (стрес, хвороби нервової та ендокринної системи), недостатній серцевий викид крові в аорту (вади клапанів, кардіоміопатії), артеріальна гіпотензія, аритмія.

Однією з причин буває зміна стінки артерій при запаленні (васкуліт), обмінних і гемодинамічних ангіопатія, спадкових аномаліях розвитку. Підвищена згортальна здатність крові порушує кровообіг через формування тромбу.

Недостатнє кровопостачання головного мозку може бути при розвитку церебрального амілоїдозу, здавленні судин пухлиною, розростаннями кісткових поверхонь при остеохондрозі, аневризмами.

Рекомендуємо прочитати статтю про безбольової ішемії міокарда. З неї ви дізнаєтесь про причини проблем міокарда, формах патології, симптоми та діагностики, а також про лікування і профілактики безбольової ішемії.

А тут детальніше про транзиторної ішемічної атаки.
Види ішемії

В залежності від швидкості припинення руху крові виділяють дві основні форми патології:

• Гостра ішемія буває при повній закупорці (обтурації) артерії тромбом, бляшкою, емболом, при раптовому спазмі. В результаті виникають інфаркти органів, що супроводжуються руйнуванням частини функціонуючої тканини.
• Хронічна форма розвивається при поступовому припинення живлення кров’ю або при досить розвиненій мережі обхідного кровообігу. Призводить до зниження діяльності органу або зміни його основних функцій, при ускладненому перебігу переходить в гостру ішемію. Тривале кисневе голодування викликає заміщення клітин сполучнотканинними волокнами з подальшою атрофією та склерозом.

Форми патології

За переважаючим механізмом розвитку ішемії їх поділяють на такі, що виникли із-за:

Форми патології
Опис

Ангіоспазму
Біль, сильний стрес, викид гормонів надниркових залоз або судинозвужувальних речовин. Гіпоксія тканин при швидкоплинному процесі є оборотною.

Обтурації (закупорки)
Тромбування, зрощення просвіту волокнами сполучної тканини, набряк стінки, атеросклероз. Найчастіше протікає тривало, призводить до інфарктів.

Компресії (стискання)
Набряклість тканини, пухлина, аневризма, кісткова тканина. Наслідки залежать від тривалості і інтенсивності тиску на артерію.

Перерозподілу крові
Крововтрата, значний випіт у порожнинах (приклад – ішемія мозку при викачуванні великого об’єму рідини з-за асциту).

Клінічними формами ішемії міокарда є:

• первинна коронарна смерть – нагла нестабільність серцевого м’яза, що призводить до зупинки скорочень, після реанімації можливий сприятливий і летальний результат;
• стенокардія – буває при навантаженнях (стабільна або нестабільна), а також спонтанна, варіантна Принцметала;
• безбольова;
• порушення ритму скорочень і провідності;
• серцева недостатність;
• великий і дрібновогнищевий інфаркт;
• кардіосклероз після інфаркту.

Ішемія головного мозку протікає у вигляді:

• минущого порушення кровообігу – транзиторна атака або церебральний гіпертонічний криз, ознаки зникають або значно зменшуються протягом доби;
• інсульт – гостре припинення живлення мозку з вогнищевих і загальномозкових ознаками, буває великим і лакунарним;
• хронічної дисциркуляторної енцефалопатії – постійна нестача кисню викликає ослаблення пам’яті, здатності концентрувати увагу і займатися розумовою діяльністю.

Хронічна ішемія головного мозку
Механізм розвитку

В основі виникнення ішемії знаходиться диспропорція між потребою в кисні при навантаженні і можливостями додатково припливу крові по артеріях. Патологічні зміни в серцевому м’язі, які бувають із-за дефіциту живлення:

• накопичення продуктів обміну, не повністю пройшли окислення;
• порушення рівноваги електролітів і зміна полярності клітинної мембрани;
• зниження утворення АТФ – джерело енергії.

Ці процеси ведуть до погіршення основних функцій міокарда – збудливість, провідність, скоротливість та автоматизм, виникає больовий синдром – напад давить загрудинного болю. При тривалому ішемічному стані розвивається інфаркт.

У головному мозку при інсульті формується зона незворотного руйнування клітин, навколо неї існує так звана півтінь або пенумбра область оборотного ушкодження), ці нейрони можна відновити в перші години після розвитку інфаркту мозку. На периферії такої ділянки є тканина з недостатнім надходженням кисню, у якої низький кровотік може існувати невизначено довго.

В результаті інсульту виникають ознаки порушення рухової функції кінцівок, мови, чутливості, розумової діяльності. Ураження стовбурної частини призводить до дискоординації рухів, порушення дихання і роботи серцево-судинної системи.

Хронічні процеси ведуть спочатку до функціональних порушень, але, у міру погіршення живлення мозку, розлади стають стійкими і незворотними.
Симптоми патології

Прояви ішемічної хвороби відрізняються великою різноманітністю, так як вони залежать від місця розташування перешкоди кровотоку і ступеня його впливу на харчування органу, калібру перекритою артерії, наявності колатералей, стану всієї артеріальної мережі, віку пацієнта, стійкості тканин до гіпоксії (тренованості організму), гормонального фону та наявності супутніх патологій.

Міокарда

Ішемія серцевого м’яза найчастіше протікає хвилеподібно – періоди загострення чергуються з досить нормальним станом пацієнтів. По мірі прогресування зменшуються проміжки без нападів, наростають такі симптоми:

• біль за грудиною при фізичних або стресових навантаженнях, потім у спокої;
• болючість в лівій половині тулуба, в підлопаткових області, руці, шиї, нижньої щелепи;
• утруднене дихання і часте серцебиття з перебоями ритму;
• запаморочення, слабкість, нудота;
• набряки на ногах при приєднанні серцевої недостатності.

Важкий напад, який не знімається Нітрогліцерином, може означати наступ інфаркту, він супроводжується страхом смерті, сильним збудженням хворого.

Раптова зупинка серця – це причина більше половини випадків летальних випадків ішемії міокарда. Пацієнт різко втрачає свідомість, припиняється дихання і пульсація великих артерій (сонна, стегнова), перестають прослуховуватися серцеві тони, зіниці стають широкими і не звужуються при направленні на них світла.

Церебральної ішемії мозку

Особливістю хронічної недостатності кровообігу головного мозку є невідповідність скарг хворого та виявлених порушень. Пацієнти схильні не усвідомлювати відбулися зміни уваги, пам’яті, інтелектуальних здібностей. Ознаками погіршення живлення клітин головного мозку можуть бути:

• перепади настрою;
• депресивні реакції;
• дратівливість, тривожність, недовірливість;
• зниження інтересу до навколишнього;
• уповільнення ходи;
• порушення координації рухів;
• швидка фізична і розумова стомлюваність;
• нездатність планування і контролю дій.

При важкій дисциркуляторної енцефалопатії пацієнти не можуть підтримувати рівновагу при ходьбі, зазначається нетримання сечі, паркінсонізм, порушується мова, мислення, здатність запам’ятовувати й аналізувати події. Хворі втрачають навички професійної, а потім і найпростішої побутової діяльності (деменція).

При гострих порушеннях мозкового кровообігу виникають вогнищеві симптоми (слабкість в руці, нозі, зміни мови, симетрії особи), утруднення при ковтанні, порушується зір, свідомість.

При добре розвиненій колатеральною мережі ці зміни бувають короткочасними, так як швидко компенсуються обхідним харчуванням тканин. Якщо цього не сталося, то неврологічний дефект стає незворотнім – формується вогнище ішемічного інсульту.

Транзиторні атаки ішемії та церебральна форма гіпертонічного кризу часто супроводжуються загальномозковою симптоматикою, яка пов’язана з підвищенням внутрішньочерепного тиску, а також вегетативними реакціями:

• нудота,
• блювота,
• сильний головний біль,
• пітливість,
• тремтіння рук,
• приливи жару.

Наслідки

Гостра ішемія серцевого м’яза небезпечна розвитком інфаркту міокарда з тяжкими порушеннями серцевого ритму (напади тахікардії, миготливої аритмії, тріпотіння і фібриляції шлуночків). При розвитку недостатності кровообігу з-за різкого ослаблення роботи лівого шлуночка виникає серцева астма та набряк легенів.

При розриві м’язових волокон в області некрозу відбувається крововилив у околосердечную сумку.

Крім первинної зупинки серця, в перші 10 днів від початку інфаркту є ймовірність розвитку аневризми серця і її розриву з припиненням кровообігу в серці. Хронічний процес трансформується в дистрофічні і склеротичні зміни. Вони виявляються різними варіантами порушень гемодинаміки та скоротливості серця, аритмією.

Гостра недостатність мозкового кровообігу викликає параліч кінцівок, втрату чутливості тканин, мови, свідомості, порушення зору. При важкому інсульті може розвинутися набряк мозку зі смертельним наслідком, несприятливим наслідком є стійка інвалідизація із-за втрати здатності до самообслуговування.

Хронічні форми ішемії призводять до поступового відмирання клітин мозку і виникнення деменції, зниження рухової активності, важких мовних порушень, судомного синдрому.

Методи діагностики стану

Для визначення стану серцевого м’яза використовують такі лікарські, інструментальні та лабораторні методи дослідження:

• опитування, огляд на наявність набряків, прослуховування шумів, визначення ритмічності скорочень;
• аналізи крові – ліпідограма, специфічні ферменти (підвищуються при інфаркті);
• ЕКГ – стандартна, моніторування за Холтером, з нарізками, чреспищеводная;
• УЗД з допплерографією;
• коронарографія – найбільш інформативний спосіб для дослідження прохідності артерій, ступеня і місця закупорки, стану колатералей, визначення показань, виду і об’єму операції для відновлення кровотоку.

Дивіться на відео про ІХС та методи діагностики:

Вивчити кровообіг головного мозку допомагають:

• електроенцефалографія і реоенцефалографія;
• УЗД у режимі дуплексного сканування судин шиї та головного мозку;
• ангіографія з рентгенологічним або томографічних контролем;
• мультиспіральна комп’ютерна томографія;
• МРТ;
• огляд очного дна;
• моніторинг ЕКГ, тиску крові;
• загальні аналізи крові, біохімічні, ліпідний профіль, коагулограма.

Лікування ішемії мозку, міокарда

Ішемічні стани мають велику різноманітність клінічних форм, терапія яких відрізняється. Загальними підходами до лікування є:

• корекція способу життя (відмова від куріння, зловживання алкоголем, підвищення рухової активності, дієтичне харчування);
• усунення причин, по яких можливе прогресування хвороби (нормалізація тиску, вмісту холестерину і цукру в крові);
• лікарська терапія симптоматична;
• оперативне відновлення живлення органу.

Лікування ішемічної хвороби серця побудовано на поєднанні трьох основних напрямків – антиагреганти (Кардіомагніл, Плавикс), бета-блокаторів (Бісопролол, Бетак), антихолестеринемические кошти (Зокор, Липримар). При необхідності до них можуть бути додані нітрати (Моночінкве, Кардікет), сечогінні (Гіпотіазид, Лазикс), антиаритмічні препарати (Кордарон, Лідокаїн).

Оперативне лікування спрямоване на відновлення кровотоку – реваскуляризацію. Вона може полягати у проведенні:

• аортокоронарного шунтування – створення з’єднання між аортою і уражених вінцевих посудиною;
• черезшкірної коронарної ангіопластики – розширення артерії за допомогою балона і установки в місце звуження стента.

Для поліпшення кровопостачання головного мозку використовують:

Групи препаратів
Назва препаратів

Антагоністи кальцію
Нимотоп, Цинаризин

Стимулятори мікроциркуляції
Пентилин, Билобил

Блокатори альфа2-адренорецепторів
Серміон, Проноран

Антиагреганти
Тромбо Асс, Ипатон, Курантил

Нейропротекторы і ноотропи
Луцетам, Енцефабол, Кортексин, Церебролізин, Цераксон

Антиоксиданти і кофакторы
Мексидол, Цитохром

При звуженні просвіту сонної артерії для запобігання інсульту або повторного порушення мозкового кровотоку застосовується ендартеректомія або накладення анастомозів між судинами (шунтування), в деяких випадках використовується протезування артерій, що живлять головний мозок, або розширення з установкою стента.

Профілактика

Для запобігання виникнення ішемічних станів необхідні заходи, які діють на основні причини прогресування атеросклерозу:

• виключення куріння;
• нормалізація артеріального тиску;
• зниження вмісту холестерину в крові (харчування з різким обмеженням жирів тваринного походження, випічки, солодощів, консервів, солоних і копчених продуктів);
• позбавлення від надмірної ваги тіла;
• виняток психоемоційних перевантажень;
• дозована фізична активність – не менше півгодини в день занять ходьбою або лікувальною фізкультурою.

Рекомендуємо прочитати статтю про ішемії мозку у новонароджених. З неї ви дізнаєтесь про те, як виникає ішемія головного мозку у новонародженого, причини патології і фактори ризику, а також про симптоми розвитку, методи діагностики та лікування ішемії.

А тут детальніше про ішемічної кардіоміопатії.

Ішемія органу виникає при звуженні, закупорки, здавленні або спазмі артерії, що живить його кров’ю. При гострому процесі це призводить до інфаркту та інсульту, хронічні процеси викликають заміщення функціонуючих клітин сполучної тканиною і прогресуюче зниження діяльності. Ішемічна хвороба серця проявляється у вигляді стенокардії, а головного мозку – минущими порушеннями кровообігу або дисциркуляторною енцефалопатією.

Для діагностики найбільш інформативними методами є ЕКГ і ангіографія, УЗД у режимі дуплексного сканування, томографія. Терапія включає нормалізацію способу життя, корекцію тиску і складу крові, прийом медикаментів та хірургічну реваскуляризацію.

Зміст

• 1 Склад
• 2 Механізм дії
• 3 Показання до застосування таблеток
• 4 Протипоказання
• 5 Як пити Валсартан від тиску
• 6 Можливі ускладнення
• 7 Вартість ліки
• 8 Аналоги Валсартану

Валсартан – сучасне речовина, що знижує артеріальний тиск (АТ) і захищає внутрішні органи від шкідливої дії гіпертонії. Він входить до складу багатьох препаратів як єдиний компонент, а також є складовою частиною готових комбінованих лікарських форм – таблеток, що включають кілька антигіпертензивних медикаментів.

Склад

Валсартан входить до складу таблеток і капсул. Він змішується з допоміжними речовинами, серед яких мікрокристалічна целюлоза, натрієва кроскармелоза, повідон, двоокис кремнію і магнієва сіль стеаринової кислоти.

Таблетки покривають плівкою, яка містить нейтральні речовини – макрогол, тальк, барвники.

Крім таблеток, препарат випускають в капсулах. До їх складу, крім желатину, входять барвники – жовтий оксид заліза і діоксид титану.

До складу таблеток і капсул валсартану не входить лактоза, тому люди з непереносимістю цього вуглеводу можуть приймати ліки без негативних наслідків для здоров’я.

Таблетки випускаються в дозуванні 40, 80 і 160 мг, а капсули – 20, 40, 80 і 160 мг.

Рекомендуємо прочитати статтю про препараті Вазар. З неї ви дізнаєтесь про показання і протипоказання до застосування таблеток, складі й способі застосування таблеток Вазар.

А тут детальніше про препаратах Сартани.
Механізм дії

Валсартан призначається при гіпертонічній хворобі. Його дія пов’язана з блокадою рецепторів до ангіотензину II – найсильнішому судинозвужувальній речовині, що його виділяє в організмі.

Попередники антагоністів рецепторів до ангіотензину II — ИАПФ – блокували ферментативну реакцію утворення ангіотензину II. Однак він міг утворюватися в організмі іншими шляхами, тому ИАПФ не завжди ефективні при високому тиску.

Валсартан та інші антагоністи ангиотензиновых рецепторів більш повно блокують механізм підвищення тиску. Проте і у них є недолік: вони діють тільки на 1-й тип таких рецепторів. Це викликає накопичення в крові «незатребуваного» ангіотензину II і його вплив на 2-й тип таких рецепторів. Тому валсартан теж не можна вважати універсальним засобом при гіпертонії.

Валсартан нейтральний по відношенню до багатьох процесів, важливим для серця – транспорту іонів калію, рівня холестерину, сечової кислоти, тригліцеридів і глюкози. Це робить можливим його застосування при різних захворюваннях ендокринної системи.

Після прийому однієї таблетки всередину її ефект починає проявлятися через 2 години, а максимум його розвивається через 4 — 6 годин. Тому валсартан не підходить для швидкого зниження АТ при кризі. Його потрібно приймати щодня.
Показання до застосування таблеток

Валсартан призначається при гіпертонічній хворобі будь-якій стадії і ступеня.

Крім того, він входить до складу комплексної терапії серцевої недостатності II – IV ФК, яка ускладнює перебіг інфаркту міокарда, вад серця, аритмій та інших хвороб серця. Його можна поєднувати з сечогінними препаратами, серцевими глікозидами, бета-блокаторами або ИАПФ.

Протипоказання

Валсартан практично не має протипоказань. Його не можна приймати вагітним жінкам, а також при непереносимості ліків.

Шкода для дитини при грудному вигодовуванні не доведений, однак при вживанні валсартану краще відмовитися від годування молоком.

Також не досліджено це засіб у дітей.

З обережністю можна використовувати валсартан при таких станах:

• стеноз ниркових артерій і реноваскулярна гіпертонія (під контролем креатиніну, сечовини);
• низький вміст натрію в крові, малий об’єм циркулюючої крові;
• порушення прохідності жовчних шляхів;
• необхідність управління автотранспортом.

Стеноз ниркової артерії

Ліки, поєднувати з якими валсартан не рекомендується:

• високі дози сечогінних – можливо сильне зниження артеріального тиску;
• Верошпірон, Гепарин, добавки, що містять замість натрію калій («сіль для гіпертоніків») – можливе різке підвищення калію в крові;
• Індометацин – можливе підвищення артеріального тиску;
• карбонат літію – можливе літієва інтоксикація.

Як пити Валсартан від тиску

Зазвичай спочатку призначають 80 мг вранці і просять пацієнта вести щоденник тиску. Якщо буде зрозуміло, що пік підвищення ПЕКЛО змістився на ранні ранкові години, то дозу ділять на 2 частини і призначають препарат по 40 мг двічі на день.

При неефективності можливе поступове збільшення дозування препарату до 160 мг двічі на день.

Не рекомендується приймати препарат під час або відразу після їжі.

Можливі ускладнення

Незважаючи на те, що Валсартан – практично самий сучасний препарат від гіпертонії, у нього теж не виключені побічні ефекти:

• зниження АТ, запаморочення при підйомі з ліжка;
• головний біль;
• нудота, пронос;
• порушення роботи нирок;
• анемія, зменшення кількості нейтрофілів – імунних клітин;
• шкірний висип, свербіж, запалення судин, алергічні набряки;
• слабкість, сухий кашель, біль у горлі, почастішання випадків ГРВІ.

При появі будь-яких із цих ефектів рекомендується знизити дозу ліків і звернутися до лікаря для заміни препарату.

Вартість ліки

Оригінальний (перший розроблений) препарат валсартану – Диован – коштує близько 1600 рублів або 260 гривень.

Дженерики препарату більш дешеві. Вартість упаковки з 30 таблеток по 80 мг (на місяць прийому) становить від 121 рубля (від 116 гривень).

Аналоги Валсартану

Як діюча речовина валсартан входить до складу таких препаратів (повних аналогів):

• Артинова;
• Валаар;
• Валз;
• Валсартан;
• Валсафорс;
• Вальсакор;
• Диован;
• Нортиван;
• Тантордио;
• Тарег.

До цієї ж групи антагоністів рецепторів ангіотензину II відносяться такі речовини:

• лозартан;
• эпросартан;
• ірбесартан;
• кандесартан;
• телмисартан;
• олмесартан медоксомил;
• азилсартан медоксомил;
• фимасартан.

Після консультації з лікарем можлива заміна препарату на препарати, що містять перераховані вище діючі речовини.

Дивіться на відео про препарат Валсартан:

Також для зручності пацієнтів і посилення ефекту випускаються готові лікарські комбінації препарату з іншими препаратами:

• з сечогінними – Валз H, Валсартан-Гідрохлортіазид-Акрихін, Вальсакор H, Вальсакор НД, Дуопресс, Ко-Диован,
• з амлодипіном – Амлодипін-Валсартан-Ріхтер, Вамлосет, Эксфорж, Эксфотанз;
• з амлодипіном і гідрохлортіазидом – Ко-Эксфорж, Тритензин.

Валсартан – один із сучасних антигіпертензивних засобів, що знижують тиск і захищають серце, судини, мозок, нирки та очі від руйнівної дії гіпертензії.

Рекомендуємо прочитати статтю про препарати для лікування гіпертонії. З неї ви дізнаєтесь про небезпеку високого тиску, препарати для терапії, ефективності комбінованої допомоги.

А тут детальніше про застосування Лозап від тиску.

Безпечний, вивчений і добре допомагає пацієнтам валсартан стає все більш популярним серед лікарів і хворих. Його особливістю є можливість заміни цим препаратом будь-якого засобу з групи ИАПФ, якщо воно викликає у пацієнта сухий кашель.

Зміст

• 1 Причини гострого судинного колапсу
• 2 Симптоми недостатності
• 3 Як відрізнити колапс від непритомності
• 4 Типи колапсів
• 5 Особливості судинної недостатності у дітей
• 6 Невідкладна допомогу до приїзду швидкої
• 7 Лікувальна терапія
• 8 Прогноз
• 9 Профілактика

Одна з гострих форм судинної недостатності називається колапсом. Він займає проміжне положення між непритомністю та шоковим станом. Характеризується падінням (коллапсус означає впав) тиску, розширенням вен і артерій з накопиченням в них крові.

Буває при інфекціях, алергії, втрати крові, недостатню роботу надниркових залоз або при дії сильних гіпотензивних засобів. Для лікування потрібна екстрена госпіталізація та введення препаратів, що підвищують системний тиск.

Причини гострого судинного колапсу

Привести пацієнта до коллаптоидному станом можуть:

• різка біль;
• травми;
• втрата крові, загальне зневоднення;
• гострі інфекційні процеси;
• низький серцевий викид (інфаркт, кардіоміопатії, звуження клапанних отворів);
• тяжкі алергічні реакції;
• інтоксикації при внутрішньому (хвороби нирок, печінки, кишечнику, гострі запалення) або зовнішньому (різні отруєння) надходженні в кров токсичних речовин;
• введення препаратів для загального або спинномозкового наркозу, барбітуратів, передозування снодійних, наркотиків, медикаментів для лікування аритмії, гіпертензії;
• зниження синтезу катехоламінів в наднирниках;
• падіння вмісту цукру в крові або його різке зростання.

Визначення причини колапсу не представляє труднощі, якщо він виник на фоні вже наявного захворювання. При раптовому розвитку він буває першим проявом невідкладних станів (наприклад, позаматкової вагітності, кровотечі з виразки шлунка). У літніх людей гостра судинна недостатність нерідко супроводжує інфаркт міокарда або тромбоемболію легеневої артерії.

Рекомендуємо прочитати статтю про судинному тонусі. З неї ви дізнаєтеся, навіщо потрібен судинний тонус і що на нього впливає, а також про механізм регуляції і те, як підвищити або знизити тонус судин.

А тут детальніше про застосування препарату Ізокет.
Симптоми недостатності

Перші ознаки колапсу – це раптова загальна слабкість, позіхання, запаморочення. Потім досить швидко приєднуються:

• холодний липкий піт;
• почуття страху, тривога та збудження, що змінюються апатією і загальмованістю;
• блідість шкіри з мармуровим малюнком;

  Холодний липкий піт

• порушення зору;
• шум у вухах;
• нудота;
• зміна свідомості;
• часте і глибоке дихання;
• неритмічні скорочення серця;
• зниження температури тіла

Артеріальний тиск знижується по мірі наростання тяжкості судинної реакції, але його величини повинні обов’язково бути співвіднесені з вихідними показниками, у гіпертоніків при тиску 100/70 мм рт. ст. стан може бути досить важким, а для гіпотоніка це вважається варіантом норми. Частіше падає систолічний і пульсовий тиск, діастолічний змінюється в залежності від причини колапсу.

Тони серця бувають нормальними або голосніше звичайних, при отруєннях або низькому серцевому викиді вони приглушені, відзначаються порушення ритму. Пульс прискорений, ниткоподібний, аритмічний, при важких приступах може сповільнитися або переставати визначатися.

Як відрізнити колапс від непритомності

Колапс за своїми клінічними проявами є важким варіантом падіння тонусу судин. При ньому, на відміну від непритомності, первинним процесом є розширення артерій і вен з накопиченням в них крові. Внаслідок цього зменшується об’єм крові, що циркулює в кровоносній руслі і повертається до серця. Свідомість пацієнтів залишається збереженим до переходу колапсу у важку форму, що супроводжується порушенням мозкового кровотоку.

При непритомності виникає спазм мозкових судин, і навіть при легкій формі хворі втрачають свідомість. Також важливо відрізняти колапс від шоку. В останньому випадку приєднується серцева недостатність, грубі порушення обмінних процесів і неврологічні розлади. Слід зазначити, що межа між цими станами (непритомність, колапс, шок) часто досить умовна, вони можуть переходити один в одного по мірі прогресування основного захворювання.

Типи колапсів

В залежності від причин і провідного механізму розвитку виділено кілька типів судинних колапсів:

• ортостатичний – при різкій зміні положення тіла у випадку неефективної регуляції тонусу артерій (одужання після інфекцій, прийом гіпотензивних засобів, швидке зниження температури тіла, викачування рідини з порожнин, нестримне блювання);
• інфекційний – зниження тонусу артерій відбувається під впливом бактеріальних або вірусних токсинів;
• гипоксический – буває при нестачі кисню або низькому атмосферному тиску;
• дегідратаційний – до нього призводить втрата рідини при тяжких інфекціях з проносом і блювотою, надмірне виведення сечі при форсованому діурезі, цукровому діабеті з високою гіперглікемією, при внутрішньому або зовнішньому кровотечі;
• кардіогенний – пов’язаний з пошкодженням міокарда при інфаркті, міокардит, кардіоміопатії;
• симпатикотонічний – втрата крові або зневоднення, нейроінфекція, протікає з судинним спазмом при нормальному тиску, частому пульсі;
• ваготонический – сильний біль, стрес, анафілаксія, падіння цукру в крові або недолік гормонів надниркових залоз. Різка різниця між систолічним і діастолічним тиском, брадикардія;
• паралітичний – важка ступінь діабету, інфекційних процесів, виснаження резервів компенсації, паралітична розширення судин з різким зниженням циркуляції крові.

За ступенем тяжкості стану пацієнтів буває:

• легким – пульс зростає на третину, тиск на нижній межі норми, пульсовий (різниця між систолічним і діастолічним) низький;
• середньої тяжкості – частота серцевих скорочень збільшена на 50%, тиск близько 80-60/60-50 мм рт. ст., знижується виділення сечі;
• важким – свідомість змінюється до стану оглушення, загальмованості, пульс підвищений на 80 — 90%, максимальний тиск нижче 60 мм рт. ст. або не визначається, анурія, зупинка моторики кишечника.

Особливості судинної недостатності у дітей

У дитячому віці частою причиною колапсу бувають інфекції, зневоднення, інтоксикації і кисневе голодування при хворобах легень, серця, нервової системи.

Незначні зовнішні впливи можуть призвести до судинної недостатності у недоношених і ослаблених дітей. Це пов’язано з фізіологічною неповноцінністю механізмів регуляції тонусу артерій і вен, переважанням ваготонії, схильністю до виникнення ацидозу (зрушення реакції крові в кислу сторону) у цієї категорії пацієнтів.

Ознаками початку колаптоїдний реакції є погіршення стану дитини – на тлі основного захворювання з’являється різка слабкість, млявість аж до адинамії (низької рухової активності).

Відзначається озноб, блідість шкіри, похолодіння рук і ніг, почастішання пульсу, який стає ниткоподібним. Потім знижується тиск крові, периферичні вени втрачають тонус, на тлі збереження свідомості діти втрачають реакцію на навколишній, у новонароджених можливий судомний синдром.

Невідкладна допомогу до приїзду швидкої

Колапс лікується тільки в стаціонарі, тому слід якомога швидше викликати невідкладну допомогу. Весь час до приїзду лікаря хворий обов’язково повинен перебувати в горизонтальному положенні з піднятими ногами (підкласти згорнутий у валик ковдру чи одяг).

Необхідно забезпечити надходження свіжого повітря – розстебнути комір, послабити пояс. Якщо напад стався в приміщенні, то треба відкрити вікна, укривши при цьому потерпілого теплою ковдрою. Додатково можна прикласти теплу грілку або пляшки з негарячій водою з боків тулуба.

Для поліпшення периферичного кровообігу розтирають руки, стопи, вушні раковини натискають в ямку між підставою носа і верхньої губою. Не слід намагатися посадити хворого або давати йому самостійно медикаменти, так як найбільш поширені засоби (Корвалол, Але-шпа, Валідол, особливо Нітрогліцерин) можуть істотно погіршити стан, перевести колапс в шок. При зовнішньому кровотечі потрібно накласти джгут.

Дивіться на відео про першої допомоги при непритомності і судинному колапсі:

Лікувальна терапія

До транспортування пацієнта в стаціонар може бути використано введення судинозвужувальних засобів – Кордіамін, Кофеїн, Мезатон, Норадреналін. Якщо виник колапс на тлі втрати рідини або крові, то введення подібних препаратів проводиться тільки після відновлення об’єму циркулюючої крові за допомогою Реополіглюкіну, Стабизола, Рефортана або сольових розчинів.

У важких випадках і при відсутності виразкової хвороби застосовують гормональні препарати (Дексаметазон, Преднізолон, Гідрокортизон).

Показано вдихання зволоженого кисню хворим з гипоксическим колапсом, отруєнням чадним газом, важкими інфекціями. При інтоксикаціях проводиться інфузійна терапія – введення глюкози, ізотонічного розчину, вітамінів. У разі кровотечі використовують переливання крові або замінників плазми.

Хворі з серцевою недостатністю додатково отримують серцеві глікозиди, при аритмії потрібно відновити ритм за допомогою Новокаїнаміду, Кордарону, Атропіну (при блокаді провідності, брадикардії). Якщо колапс розвивається на фоні тяжкого нападу стенокардії або інфаркту, то проводиться внутрішньовенне введення нейролептиків і наркотичних анальгетиків, антикоагулянтів.

Прогноз

При швидкій ліквідації причини колапсу можливо повне відновлення нормальних показників гемодинаміки і одужання пацієнта без наслідків. При інфекціях і отруєннях адекватна і своєчасна терапія також часто виявляється досить ефективною.

Важче прогноз у пацієнтів з хронічними, прогресуючими захворюваннями серця, органів травлення, патологією ендокринної системи. У таких хворих особливо небезпечні повторні, неодноразово рецидивуючі колаптоїдний стан. З-за вікових особливостей організму найбільш небезпечний колапс для дітей і літніх людей.

Профілактика

Запобігання гострої судинної недостатності полягає в:

• своєчасній діагностиці і лікуванні інфекцій, інтоксикацій, кровотеч, опіків;
• прийом сильнодіючих медикаментів для зниження тиску тільки з лікарської рекомендації, під контролем показників гемодинаміки;
• корекції порушень обмінних процесів;
• підтримці рекомендованого змісту глюкози в крові.

При гострих інфекціях з високою температурою тіла важливий постільний режим, повільний перехід у вертикальне положення, достатній питний режим, особливо при лихоманці, проносі і блюванні.

Рекомендуємо прочитати статтю про нитроглицериновом пластир. З неї ви дізнаєтесь про те, як працює пластир, показання і протипоказання до його застосування, а також про вартість і аналогах пластиру з нітрогліцерином.

А тут детальніше про застосування препарату Сиднофарм.

Колапс – це гостра судинна недостатність, він буває при інфекції, отруєннях, крововтраті, зневодненні, хворобах серця, ендокринної патології. Відмінністю від непритомності є відсутність первісної втрати свідомості. Прояви – зниження тиску, різка слабкість, загальмованість, блідість і похолодання шкіри, липкий піт.

Важко переноситься в дитячому і літньому віці. Невідкладна допомога полягає в доданні горизонтального положення, швидкого виклику лікаря, забезпечення доступу свіжого повітря. Для лікування вводять судинозвужувальні засоби, гормони, інфузійні розчини і плазмозамінники. Обов’язковою умовою успішного результату є усунення причини колапсу.

Зміст

• 1 Склад та механізм застосування препарату
• 2 Показання, від чого допомагає препарат
• 3 Протипоказання
• 4 Спосіб застосування та дози
• 5 Небажані наслідки терапії
• 6 Вартість таблеток
• 7 Аналоги і замінники
• 8 Корисне відео

Цей препарат належить до групи органічних нітратів. Діючою речовиною Пектрола є ізосорбіду мононітрат, його фармакологічний ефект проявляється в розширенні судин, зменшення навантаження на серце. При ішемічній хворобі для профілактики нападів стенокардії, легеневому серці, недостатності кровообігу.

Склад препарату та механізм застосування

Таблетки Пектрола містять 40 або 60 мг ізосорбіду мононітрату, який поступово вивільняється з них, а також допоміжні компоненти. Основний механізм дії пов’язаний з розширенням судин, переважно венозної мережі. Накопичення крові у венах зменшує її приплив до серця. В результаті цього:

• в лівому шлуночку зменшується тиск;
• потреба серцевого м’яза в кисні і поживних речовинах знижується;
• при навантаженні не потрібно істотного припливу крові, що полегшує переносимість фізичних і емоційних перенапружень.

Вплив Пектрола на коронарний кровотік полягає в розширенні артерій різного калібру. Це дозволяє активувати рух крові по колатерального (обхідним шляхах), поліпшити харчування найбільш чутливими до ішемії області, розташованої під внутрішньою оболонкою серця.

При спазмі судин відбувається розслаблення їх стінок, периферичний опір кровоносної мережі знижується, а, отже, полегшується перекачування крові з шлуночків в аорту і легеневу артерію. При недостатності серцевої діяльності препарат має перевагу – зниження навантаження на серце не супроводжується зменшенням викиду крові, він навіть може трохи зростати.

Рекомендуємо прочитати статтю про застосування Ізокет. З неї ви дізнаєтесь про те, навіщо призначають Ізокет при Стенокардії, кому показані крапельниці та спрей, дозування, а також про особливості лікування Изокетом.

А тут детальніше про застосування Сиднофарма.
Показання, від чого допомагає препарат

Основне захворювання, при якому рекомендуються таблетки Пектрола – це хронічна ішемія серцевого м’яза. Його застосовують для запобігання нападів болю в серці. При стенокардії він показаний пацієнтам з вазоспастичну форму хвороби (варіантна, Принцметала), напруги і спокою, а також після перенесеного інфаркту міокарда.

Завдяки послабленню навантаження на міокард і відсутності порушень гемодинаміки його призначають пацієнтам з тяжким ступенем серцевої недостатності. Системний судинорозширювальний ефект може бути використаний при підвищеному тиску в легеневій артерії, розвитку легеневого серця.

Протипоказання

Не можна застосовувати Пектрол при встановленій непереносимості, лактації і до досягнення 18 років. Не рекомендується призначення препарату та при наявності таких захворювань:

• істотна артеріальна гіпотонія (тиск менше 100/60 мм рт. ст.);
• судинний колапс;
• шоковий стан;
• зменшення об’єму циркулюючої крові (зневоднення, крововтрата);
• гострий період інфаркту міокарда, особливо при низькому тиску крові;
• звуження клапанних отворів лівої половини серця;
• констриктивний перикардит;
• кардіоміопатія по обструктивному типу (на фоні гіпертрофії міокарда);
• тампонада серця.

Стеноз аортального клапана

Пектрол не застосовується разом з лікарськими засобами, аналогічними Віагрі. У вагітних можливо використання тільки в разі стану, який загрожує життю матері. До патологічних станів, при яких потрібно лікарське спостереження при необхідності призначення Пектрола, відносяться:

• пролапс мітрального клапана;
• зниження тиску при зміні положення тіла (ортостатична гіпотонія);
• поширений атеросклероз;
• гіперфункція або гіпофункція щитовидної залози;
• глаукома закрытоугольного типу;
• тяжка недостатність функції печінки і нирок;
• підвищений внутрішньочерепний тиск;
• внутрішньомозковий крововилив;
• травми черепа;
• недостатнє харчування.

Спосіб застосування та дози

Починають терапію таблетками, що містять 40 мг діючої речовини, при неефективності доза підвищується до 60 мг через 3 — 4 дні. Правила прийому медикаменту:

• при тяжкому перебігу хвороби можливий дворазовий прийом таблеток по 40 мг з проміжком в 7 годин;
• якщо напади виникають частіше вдень, то таблетка приймається вранці за годину до сніданку або через дві години після;
• при нічного болю в серці медикамент слід пити перед сном;
• не можна розжовувати або ділити таблетки, так як форма продовженого випуску передбачає нерівномірний розподіл діючої речовини за матриксу;
• ліки не використовується при гострому болю для зняття нападу;
• у період лікування треба контролювати частоту пульсу і рівень артеріального тиску;
• препарат не поєднується з алкоголем;
• якщо пацієнт страждає гіпотонією, то одночасно рекомендують засоби, що підвищують силу серцевих скорочень;
• при будь-якій схемі прийому протягом доби має бути перерва між вживанням таблеток не менше 12 годин, при його відсутності швидко розвивається звикання.

Не можна різко відміняти Пектрол або самостійно знижувати дозу, рекомендовану лікарем, так як це може призвести до розвитку інфаркту міокарда. Якщо виникла стійкість до препарату, то його припиняють приймати, поступово замінюючи на інші медикаменти для лікування ішемічної хвороби.

Небажані наслідки терапії

При застосуванні Пектрола, як і будь-якого нітрату продовженого дії, з’являється головний біль з-за переповнення венозних судин головного мозку. У цьому випадку пацієнтам рекомендується одночасно приймати Валідол. Найчастіше були відзначені такі побічні дії при лікуванні препаратом:

• припливи жару;
• запаморочення;
• почервоніння обличчя та верхньої частини тулуба;
• прискорене серцебиття;
• зниження тиску крові;
• ортостатичні гіпотонічні реакції;
• уповільнення швидкості реакцій, швидкості рухів;
• скутість у суглобах;
• загальмованість;
• порушення зору;
• нудота, сухість у роті;
• висип на шкірі, кропив’янка, дерматит.

Вартість таблеток

Пектрол зареєстрований фірмою КРКА, а його виробником є Волфарма (Італія). Таблетки у дозі 40 мг можна придбати в аптеках приблизно за ціною 190 рублів за упаковку, що містить 30 штук. Аналогічну кількість з дозою 60 мг обійдеться в 250 рублів. Препарат відпускається при пред’явленні рецепта.

Аналоги і замінники

Ізосорбіду мононітрат можна зустріти в таблетках під такими торговими назвами:

• Моносан,
• Монизол,
• Эфокс лонг,
• Моночінкве,
• Монолонг,
• Моно ром,
• Олікард
• Моно мак.

Рекомендуємо прочитати статтю про застосування Тромбопола. З неї ви дізнаєтесь про механізм дії препарату, показання до використання та дозування, а також про те, що краще Тромбопол або Кардіомагніл.

А тут детальніше про застосування Моночінкве.

Пектрол відноситься до антиангінальною засобів продовженого дії, допомагає запобігти появі болю в серці при стенокардії. Судинорозширювальну властивість використовується і при легеневій гіпертензії, а полегшення роботи серця при недостатності кровообігу. При прийомі вимагається контроль частоти пульсу та рівня артеріального тиску.

Часто при лікуванні виникає стійкість, що потребує тимчасової заміни іншими препаратами. Не призначений для зняття гострого нападу і при розвитку судинного колапсу, шоку, інфаркту міокарда. Купується за рецептом, має достатню кількість аналогів.

Корисне відео

Дивіться на відео про антиангінальної терапії:

Зміст

• 1 Користь магнезії
• 2 Переваги при лікуванні гіпертонії
• 3 Протипоказання
• 4 Як ставлять крапельниці внутрішньовенно і який курс
• 5 Можливі ускладнення

Сульфат магнію має заспокійливу і гіпотензивну дію, знімає спазм артерій, нормалізує ритм серцевих скорочень. Використовується для пониження артеріального тиску, переважно при гіпертонічному кризі. Внутрішньовенне введення у складі крапельниці запобігає набрякам тканин мозку, що приводить до поступового та стійкому зниженню периферичного опору судин. Може використовуватися в період вагітності.

Користь магнезії

Розчин магнію сульфату для лікування гіпертензії призначають для парентерального (внутрішньовенного або внутрішньом’язового введення. Доведені наступні лікувальні ефекти цього препарату:

• судинорозширювальний;
• противоаритмический;
• седативний;
• сечогінний;
• протисудомний;
• знижує артеріальний тиск;
• знімає високий тонус матки (токолитический).

Медикамент допомагає заповнити недолік магнію, регулює електролітний баланс і обмін речовин, гальмує переміщення кальцію всередину м’язового волокна, що призводить до його розслабленню. Високі дози справляють снодійне або навіть наркотичну дію, можуть пригнічувати функцію дихання. Магнезія використовується для ліквідації таких критичних станів:

• гіпертонічний криз;
• набряк мозку;
• епілепсія;
• ішемічний інсульт;
• стенокардія (у поєднанні з нітратами);
• підвищений внутрішньочерепний тиск, в тому числі у новонароджених;
• судомний синдром;
• напад аритмії;
• сильне нервове збудження;
• загроза викидня;
• зупинка виділення сечі;
• еклампсія, токсикоз вагітності, знеболювання пологів.

Рекомендуємо прочитати про вітамінах при гіпертонії. Ви дізнаєтеся про те, чому корисні вітамінно-мінеральні комплекси при гіпертонії, які варто пити мінерали і групи вітамінів, а також про продукти, які варто включити в раціон.

А тут детальніше про калії і магнії для серця.
Переваги при лікуванні гіпертонії

Зниження артеріального тиску під дією сульфату магнію відбувається завдяки таким властивостям препарату:

• знижується збудливість клітин серцевого м’яза;
• стабілізується мембрана кардіоміоциту;
• уповільнюється потік іонів натрію і кальцію;
• знижується чутливість стінки артерій до дії судинозвужувальних факторів;
• розширюються вінцеві і периферичні артерії;
• гальмується тромбоутворення;
• виводиться надлишок рідини і натрію з організму;
• знижується активність центральної нервової системи і судинорухового центру.

Таким чином, сульфат магнію охоплює практично всі причини підвищення тиску крові. Комплексний вплив на весь ланцюг розвитку артеріальної гіпертензії призводить до суттєвого полегшення стану пацієнтів та запобігає розвитку ускладнень різкого стрибка тиску при кризі.

Магній є мікроелементом, необхідним для підтримки роботи серця, судин і м’язової тканини. При його дефіциті порушується сон, робота органів травної системи, прискорюється розвиток атеросклерозу та тромбозу судин, утворення каменів у жовчних і сечових шляхах.

Пацієнти з гіпомагніємією відчувають слабкість, швидку втомлюваність, дратівливість, у них відзначаються судоми, депресія, схильність до судинного спазму з різким підвищенням тиску крові.

Тому після ліквідації гіпертонічного кризу для профілактики його розвитку в раціон рекомендується включати продукти з достатнім вмістом магнію (горіхи, бобові, какао, гречана каша, листова зелень, сир) і приймати препарати з цим мікроелементом (Магне В6, Магнікум).

Протипоказання

Не допускається введення сірчанокислої магнезії при:

• індивідуальної непереносимості;
• вираженому зниженні тиску і частоти серцевих скорочень;
• блокаді атріовентрикулярної провідності;
• низький вміст кальцію в крові;
• гнобленні центра подиху;
• исхудании;
• порушення фільтрації сечі;
• недостатній функції печінки;
• м’язової слабкості;
• пухлинних процесах.

Як ставлять крапельниці внутрішньовенно і який курс

Одним з істотних переваг препарату є швидке зниження артеріального тиску при внутрішньовенному введенні – «на вістрі голки». При цьому гіпотензивний ефект зберігається протягом півгодини. Внутрішньом’язові ін’єкції починають діяти пізніше (через годину), тривалість їх дії – приблизно 3 години.

Правила проведення крапельниць з розчином Магнію сульфату:

• перед інфузією препарат розводять фізіологічним розчином натрію хлориду або глюкози;
• швидкість надходження в організм не повинна перевищувати 0,6 мл за одну хвилину;
• для лікування кризового підвищення тиску вводять по 10 мл Магнію сульфату;
• при необхідності інфузію можна провести два рази на добу.

Якщо проводиться занадто швидке введення магнезії у відень, то може з’явитися нудота, поколювання в кінцівках, загальмованість, зниження рефлексів і ослаблення дихання, аж до повної зупинки. Для підвищення ефективності терапії Магнію сульфат поєднують з вітаміном В6 або невеликими дозами інсуліну.

М’яка та помірна форма гіпертонічної хвороби передбачає щоденне введення від 5 до 20 мл препарату внутрішньовенним або внутрішньом’язовим способом. Така терапія допомагає одночасно знижувати прояви стенокардії і запобігати порушення мозкового кровообігу. Курс терапії триває від 7 до 14 днів.

Сульфат магнію – це один із дозволених медикаментів для зниження тиску в період вагітності (з другого триместру). При загрозі виникнення або розвитку еклампсії у кожну сідницю вводять по 10 мл 25% розчину або 15 мл внутрішньовенно. Надалі продовжують ін’єкції – по 10 — 20 мл внутрішньом’язово або по 5 — 10 мл препарату в складі крапельниці до припинення нападу.

При внутрішньочерепній гіпертензії у новонароджених або нестачі магнію з судомним синдромом в першу добу доза становить 0,2 мл на 1 кг ваги дитини, на 3 — 4 день її можна підвищити до 0,5 — 0,8 мл/кг

Дивіться на відео про магнії від гіпертонії:

Можливі ускладнення

Середні терапевтичні дози препарату переносяться досить добре. При тривалому курсі або необхідність використання високих концентрацій зустрічаються побічні реакції:

• слабкість, головний біль;
• утруднення або ослаблення дихання;
• нудота, напад блювоти;
• зневоднення із-за посиленого виведення сечі;
• надлишковий вміст у крові кальцію, падіння концентрації фосфатів;
• запаморочення;
• сонливість, пригнічення або втрата свідомості;
• двоїння в очах;
• невиразна мова;
• тремтіння або оніміння рук і ніг;
• пригнічений настрій;
• підвищена тривожність;
• підвищена пітливість, озноб;
• надмірне зниження тиску;
• відчуття сильного серцебиття;
• порушення провідності в серцевому м’язі, блокади, аритмія, брадикардія;
• коматозний стан;
• зупинка скорочень серця;
• ангіоневротичний набряк, кропив’янка;
• алергічні або анафілактичні прояви;
• почервоніння шкіри і свербіж;
• атонія матки;
• знижена сила м’язів.

Місцеві ускладнення у місці введення шкіри набрякає, червоніє, відзначається болючість. Для зменшення болю розчин Магнію сульфату можна поєднувати з 2% Лідокаїном або Новокаїном. Допускається одночасне або послідовне введення цих анестетиків. При ознаках передозування сірчанокислої магнезії вводиться розчин кальцію.

Рекомендуємо прочитати про купировании гіпертонічного кризу. Ви дізнаєтеся про те, що являє собою гіпертонічний криз, його симптомах, а також про першої допомоги та лікування гіпертонічного кризу.

А тут детальніше про гипомагниемие.

Магнезія використовується для лікування станів з дефіцитом цього мікроелемента, вона допомагає при гіпертонічному кризі, гострому порушенні, еклампсії і пізніх токсикозах вагітних. Її використовують у складі комплексної терапії при ішемії міокарда та головного мозку.

При гіпертонії розчин Магнію сульфату діє на всі основні причини підвищення тиску і запобігає виникненню ускладнень. При гострих станах рекомендується внутрішньовенне введення, більш тривале лікування може проводитися внутрім’язовими ін’єкціями. Слід уникати швидкого надходження препарату в кров і не перевищувати допустимі дозування.